3.Стратегія розвитку і цільові характеристики діяльності підприємства

Стратегія - це вміння керувати або планувати.Стратегія розвитку ринку характеризується довгостроковими перспективами реалізації, високим комерційним ризиком та необхідністю значних витрат на дослідження каналів збуту.Стратегія розвитку товару означає модифікацію товару фірми або його якісних параметрів (стилю, іміджу, розширення асортиментної лінії) для існуючого кола споживачів, тобто підприємство пропонує вдосконалений товар або розширює його асортимент. Реалізація стратегії можлива через · Підвищення якості товару;· Розробку нових моделей товару;· Розробку нових товарів.Стратегія розвитку товару, як і попередня, характеризується значними строками реалізації, високим рівнем ризику та значними витратами на розробку та виробництво нових товарів.

4.Ринкове середовище функціонування підприємстваРинок – це сфера товарного обігу і пов’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (п купцями) у процесі купівлі-продажу товарів та послугРинкове середовище – це це сфера товарного обігу і зв'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі-продажу товарів. У ринковій економіці немає адміністративного контролю за виробництвом і споживанням. Функції контролю в такій економіці виконує механізм конкуренції. Конкурентна ринкова система містить стимули і для технічного прогресу. Піонерне застосування технології, яке знижує рівень витрат на виробництво, дає змогу такій прогресивній фірмі отримати додатковий прибуток. Більше того, конкурентна ринкова система створює обставини, що сприяють швидкому розповсюдженню нової технології. Конкуренти повинні слідувати прикладу найбільш прогресивної фірми, інакше їх чекають збитки або навіть банкрутство.Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку:1. Принцип соціального партнерства – підприємство зобов’язане постійно опікуватися питаннями соціального розвитку не тільки свого трудового колективу, а й місцевого населення.2. Принцип свободи підприємства - цей принцип забезпечуються певними правами підприємства, а саме: (можливість самостійної діяльності, самостійної організації виробництва, самостійності у прийнятті господарських рішень, реальним правом розпорядження майном і прибутком підприємства).

5.Види і напрями діяльності підприємства

Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку [1]. Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.За видами господарської діяльності:Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.До надзвичайної діяльності відносять операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно (втрати та їх покриття від стихійного лиха, пожежі і т.д.).Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.Під операційною діяльністюрозуміють основну діяльність, а такожінші види діяльності , які не є інвестиційною або фінансовою.Основна діяльність – це операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. (Для торговельного підприємства - операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого – придбання матеріалів, сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії – формування портфелю інвестицій).Інвестиційна діяльність –це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових(необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.Фінансова діяльність –це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу .Надзвичайна діяльність – це операції або події, які відрізняються від звичайної і не відбуваються часто або регулярно (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо).

Основні напрями діяльності підприємства: маркетинговий (вивчення ринку товарів, послуг); виробничий (обгрунтування обсягу випуску продукції відповідно до потреб ринку, забезпечення матеріально-технічними ресурсами тощо); післяпродажний сервіс (організація гарантійного ремонту, сервіс-ного обслуговування клієнтів); інноваційний (науково-технічні розробки, технологічна підготовка виробництва) економічний (планування, облік, звітність, ціноутворення, зовніш-ньоекономічна діяльність, фінансування); соціальний (управління персоналом — професійна підготовка кад-рів, створення належних умов праці та відпочинку працівників).

6.Конкурентна політика підприємствФормування конкурентної політики відбувається в умовах економічної нестабільності, кризового стану виробничих галузей, нерозвиненості інфраструктури, тиску з боку сильних конкурентів, у тому числі іноземних. Усі ці фактори чинять певний вплив на утворення відповідних конкурентоспроможних ринкових структур.Конкурентні стратегії - це стратегії, що дозволяють компанії зайняти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найбільшу з усіх можливих стратегічну перевагу перед конкурентами. Конкурентні стратегії з позиції лідера ринку можуть бути різними: - підвищення попиту - залучення нових споживачів, пошук нових можливостей використання товарів; - завоювання частки ринку - завоювання споживачів конкурентів, завоювання конкурентів, завоювання відданості споживачів; - підвищення продуктивності - вдосконалення структури витрат, вдосконалення асортименту продукції, підвищення цінності; - оборона позиції - підвищення цінності, вичікувальна оборона, оборона з превентивними заходами.Розробка стратегії дозволяє підприємству приймати ефективні управлінські рішення в усіх сферах діяльності підприємства, пов'язаних з його розвитком на перспективний період.

7.Механізм державного і економічного регулювання діяльності підприємства.Державне регулювання підприємництва - це система правових, організаційних, адміністративних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливих умов для становлення та розвитку підприємництва (сприятливого підприємницького середовища) і на його підтримку, а також управління державним сектором економіки для забезпечення ефективності та конкурентноздатності національної економіки.Механізм державного регулювання підприємництва включає:o систему державного регулювання процесів, що відбуваються у підприємницькому середовищі (роздержавлення і приватизація, конкуренція і монополізм, банкрутство тощо) і які безпосередньо його формують;o систему державного регулювання та підтримки підприємництва (безпосередньо як об'єкта регулювання) Держава може бути:1) гальмом розвитку підприємництва, коли воно створює вкрай несприятливі умови для розвитку підприємництва або навіть забороняє його;2) стороннім спостерігачем, коли держава прямо не протидіє розвиткові підприємництва, але водночас і не сприяє його розвитку;3) прискорювачем підприємницького процесу, коли держава веде постійний і активний пошук заходів для залучення до підприємницького процесу нових економічних агентів.Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має стати система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства: розвитку вітчизняного виробництва, виходу з кризи, підвищення зарплати та пенсій, життєвого рівня населення, збереження системи освіти, охорони здоров’я, культури тощо.Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.