1. Моніторинг і класифікація надзвичайних ситуацій.

Характерною рисою розвитку земної цивілізації є збільшення небезпеки її загибелі. Сьогодні на нашій планеті посилюється глобальна системна криза, яка проявляється у погіршенні екології, зміні кліматичних умов, збільшенні кількості і масштабів природних і техногенних катастроф, терористичних актів та інших соціальних і політичних небезпек.

Тільки за останні 20 років від стихійних лих, промислових аварій і катастроф постраждало у всьому світі понад 1 млрд. людей, в т.ч. 5 млн. загинуло, а матеріальний збиток становить трильйони доларів.

За останні роки щороку в Україні стається в середньому 350 надзвичайних ситуацій і гине більше 70 тис. осіб, а населення і держава зазнають значних матеріальних збитків.

Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля, необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища. Це питання особливо гостро стоїть у період виникнення НС, коли треба надати необхідну інформацію населенню та органам влади для адекватних дій.

Моніторинг – система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

У систему моніторингу повинні входити наступні основні процедури:

• Виділення (визначення) об’єкта спостереження;

• Обстеження виділеного об’єкта спостереження;

• Складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;

• Планування спостережень;

• Оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;

• Прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;

• Представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.

Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і обґрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР), а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій.

Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат і матеріальних збитків.

Згідно зі змінами, які вносяться в Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001, затверджений наказом Держстандарту України від 19.11.01 р. № 552, уточнені види надзвичайних ситуацій та їх зміст.

Види надзвичайних ситуацій (залежно від характеру походження, що можуть зумовити виникнення НС на території України):

техногенного характеру

природного характеру

соціального характеру

воєнного характеру

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок транспортної аварії (катастрофи) пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо (техногенного 2011 – 2442, що на 15 % більше, ніж у 2010 році (2122)).

Надзвичайна ситуація природного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, повязане з небезпечним геофізичним, геологічним чи гідрологічним явищем, деградацією грунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційноюзахворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо (природного 2011 – 109, що на 54 % менше, ніж у 2010 році (239)).

Надзвичайна ситуація соціального характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо (соціального 2011 – 186, що на 34 % менше, ніж у 2010 році (283)).

Надзвичайна ситуація воєнного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами.

(У 2011 році в Полтавській області виникло 2737 надзвичайних подій, що на 3,5 % більше, ніж у 2010 року (2644), з них – 2 надзвичайні ситуації, що на 33 % менше, ніж у 2010 році (3 НС).

Внаслідок надзвичайних подій загинуло 446 осіб, з них 27 дітей, що на 13 % більше, ніж у 2010 році (394 осіб, з них 18 дітей).

Найбільшу кількість надзвичайних подій у 2011 році зареєстровано у м. Полтаві – 427, м. Кременчуці – 279, Полтавському районі – 204, Кременчуцькому районі – 144, Гадяцькому районі - 103.

В 2011 році на території області виникло 1236 пожеж (2010 рік – 1255), внаслідок яких загинуло 108 осіб (2010 рік – 109) та врятовано 260 осіб (2010 рік – 120).