3. Робота посадових осіб цо при організації рінр і управлінні діями формувань цо

Порядок роботи начальника ЦО, його штабу і служб об'єкту з організації рятувальних робіт буде залежати від обстановки, характеру задачі і наявного часу.

Як правило начальник ЦО:

уяснює (уточнює) задачу, оцінює обстановку, уточнює раніше прийняте, або приймає нове рішення згідно обстановки, що склалася. ставить задачі підлеглим йому силам ЦО, організує взаємодію формувань, їх забезпечення і управління ними.

Задачу на ведення РІНР начальник ЦО об'єкту може отримати від начальника ЦО району, або визначає її самостійно відповідно з планом ЦО об'єкту і обстановки.

З'ясувавши задачу, начальник ЦО дає вказівки начальнику штабу з організації розвідки, підготовці даних, необхідних для прийняття рішення і розпорядження підлеглим про дії, що мають відбутися.

Потім начальник ЦО вивчає і оцінює район стихійного лиха або катастрофи (місце застосування противником зброї масового ураження), характер і обсяг руйнувань, уражень (заражень) і пожеж на об'єкті і шляхах висування сил ЦО, інженерну, радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку на об'єкті, стан погоди, найбільш доречні напрямки введення сил і засобів для ведення рятувальних робіт, порядок евакуації" уражених в лікарняних закладах.

Рішення на ведення рятувальних і невідкладних робіт начальник ЦО приймає заздалегідь, ще в мирний час і відображає його в планах ЦО. Але конкретна обстановка може скластися так. що прийдеться уточнювати, або приймати нове рішення. Неповнота даних про обстановку не звільнює його від відповідальності за своєчасне прийняття рішення.

Прийнявши рішення, начальник ЦО ставить задачі підлеглим, які, в залежності від обстановки доводять до формувань у формі наказів і розпоряджень, що віддаються особисто начальником ЦО, або через штаб. Вони можуть бути письмовими або усними. Усі накази і розпорядження начальника ЦО, що поставлені усно, записують в штабі.

Наказ начальника ЦО включає наступні пункти:

- висновки з оцінки обстановки на об'єкті;

- склад сил для ведення рятувальних робіт і задум їх дій;

- задачі формуванням, що приймають участь в рятувальних роботах;

- місця розгортання загонів першої медичної допомоги і розміщення лікувальних медичних закладів, порядок і шляхи евакуації уражених;

- допустимі дози радіоактивного опромінення особового складу;

- час початку(тривалості рятувальних робіт;

порядок матеріального, технічного, транспортного і інших видів забезпечення дій сил;

- місце і час розгортання пункту управління;

- хто є замісником.

Після постановки задач начальник ЦО організує взаємодію між формуваннями, іншими силами ЦО, що приймають участь в РІНР.

Керівництво роботами на території об'єкту начальник ЦО здійснює з пункту управління, на якому знаходяться працівники штабу ЦО об'єкту, начальники служб і інші особи за вказівкою начальника ЦО.

Послідовність, прийоми і способи виконання рятувальних робіт визначає начальник ЦО об'єкту і командири формувань в залежності від обстановки.

Угрупування сил ЦО висувають в місце ураження (до об'єкту робіт) в наступній послідовності:

- розвідувальні підрозділи - для виявлення обстановки, що склалася після катастрофи;

- загін забезпечення руху - для забезпечення своєчасного виходу сил ЦО до об'єктів робіт;

- перший ешелон (2-3 зміни) - для розгортання рятувальних робіт на підприємствах АПК, що продовжують виробничу діяльність, в воєнний час;

- другий ешелон (2 зміни) - для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт, а також для зміни формувань першого ешелону;

- резерв - для вирішення задач, що виникли раптово, нарощування зусиль, заміни змін.

Лекція 6.5

Тема: Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Основи захисту галузі тваринництва в умовах надзвичайних ситуацій.

План:

1. Організація захисту галузі в умовах НС.

2. Основні заходи підтримання тваринницьких ферм в готовності до захисту тварин.

3. Утримання тварин та птиці, зберігання кормів в умовах забруднення та зараження радіоактивними та токсичними речовинами.

Мета заняття: ознайомити студентів з основами захисту галузі тваринництва та підготувати їх до самостійної роботи по оцінці стійкості галузі в умовах зараження радіоактивними та токсичними речовинами.

Література:

М.І. Стеблюк “Цивільна оборона”, 1994 р.

М.І. Стеблюк “Цивільна оборона”, 2003 р. друге видання, доповнене – доповнення.

Шоботов В.М. “Цивільна оборона: Навчальний посібник – К, 2004 р.