- •1. Кодекс цивільного захисту України, вру, № 5403-VI, 2 жовтня 2012 р., Київ. Вступ.
- •Особливості окремих норм і положень Кодексу цивільного захисту України.
- •Основні принципи здійснення цивільного захисту.
- •Формування культури безпеки життєдіяльності населення.
- •1. Моніторинг і класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Рівні надзвичайних ситуацій (нс)
- •2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •Нс геологічного походження
- •Нс гідрологічного походження
- •Стихійні Пожежі
- •3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •25 Хно, які використовують аміак як холодоагент в холодильних установках в загальній кількості 199,4 тонн;
- •2 Хно, які використовують хлор для хлорування води, що подається в мережі водопостачання, та на очисних спорудах в загальній кількості 25,0 тонн;
- •26 Хно, які використовують інші небезпечні хімічні речовини в технологічних процесах виробництва, зберіганні в загальній кількості 679,3 тонн.
- •Аварії на транспорті.
- •Пожежі та вибухи.
- •Питання для контролю
- •Лекція 4.3.
- •Тема: Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.
- •(Характеристика осередків ядерного, хімічного і біологічного ураження.)
- •1. Ядерна зброя, її уразливі фактори. Зони зараження і осередок ядерного ураження.
- •2.Зони зараження і осередки хімічного і біологічного ураження.
- •3. Превентивні заходи щодо зниження масштабів впливу факторів ядерного хімічного і біологічного ураження.
- •Лекція 5.4
- •(Організація і прогнозування РіНр у нс.) План
- •1. Мета, зміст, завдання і умови проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •2. Сили і засоби для проведення рятувальних і невідкладних робіт
- •3. Робота посадових осіб цо при організації рінр і управлінні діями формувань цо
- •1. Організація захисту галузі в умовах нс.
- •2. Основні заходи підтримання тваринницьких ферм в готовності до захисту тварин.
- •3. Утримання тварин та птиці, зберігання кормів в умовах забруднення та зараження радіоактивними та токсичними речовинами.
2. Сили і засоби для проведення рятувальних і невідкладних робіт
Після нанесення ядерних ударів навчальних ЦО сільгоспоб'єкту на основі, даних про обстановку організує роботи штабу і служб ЦО.
Штаб ЦО - головний орган управління, який здійснює планування, організацію і контроль виконання усіх заходів цивільної оборони. Штаб ЦО об'єкту є органом управління начальника ЦО, організатором усієї практичної діяльності з питань ЦО. Робота штабу
організується на основі рішень, наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦО об'єкту і вказівок вищестоящого штабу ЦО. НШ є першим замісником начальника ЦО об'єкту, він має право від імені начальника ЦО віддавати накази і розпорядження з питань цивільної оборони на об'єкті.
Кількість і склад служб ЦО на об'єкті, залежить від місцевих умов і можливостей об'єкту, тобто наявності необхідних людських ресурсів і матеріальної бази. При наявності відповідних можливостей на об'єктах агропромислового комплексу можуть утворюватись наступні служби ЦО: оповіщення і зв'язку, медична, протипожежна, інженерна, протирадіаційного і протихімічного захисту, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, транспортна, охорони громадського порядку, матеріально технічного забезпечення.
Очолюють служби головні спеціалісти об'єкту, керівники відділів, цехів, бригад і інших підрозділів, на базі котрих утворюються служби.
На об'єктах з невеликою чисельністю робітників, служби ЦО можуть не створюватись, а їх функції при проведенні питань ЦО виконують структурні органи управління об'єктів під керівництвом відповідних замісників начальника ЦО або головних спеціалістів об’єктів. Так, наприклад, в невеликих господарствах може створюватись тільки служба захисту сільськогосподарських тварин і рослин, а функції інших служб виконують зами начальника ЦО і спеціалісти об'єкту.
Силами ЦО об'єктів агропромислового комплексу є невоєнізовані формування. Комплектування формувань здійснюється за виробничим принципом: по цехам, відділам, участкам, бригадам, фермам і іншим структурним підрозділам об'єкту. На об'єктах агропромислового комплексу створюються: зведені команди (групи) (рятувальні групи), розвідувальні групи (ланка), пости радіаційного і хімічного нагляду, санітарні дружини, протипожежні команди (ланки), команди (групи) обеззаражування, команди (групи) охорони громадського порядку. На сільгоспоб'єктах агропромислового комплексу, крім того, створюються команди, захисту сільськогосподарських тварин і команди захисту сільгоспрослин.
Зведена команда об'єктове формування загального призначення, що застосовується для ведення рятувальних робіт, а також невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. її основними формуваннями є дві рятувальні групи, санітарна дружина 24 чол, ланка механізації робіт і ланка обеззаражування. Команда оснащується бульдозерами, екскаваторами, вантажними автомобілями, зварювальними апаратами і іншою необхідною технікою. За робочу зміну (8-10 годин) команда може виконати одну із наступних робіт:
винести із зони ураження (на відстань 250-350 м) до 200 потерпілих:
звільнити з-під завалів і винести на тіж відстані до 40 потерпілих:
відкопати і відкрити шість сховищ (підвалів), або до 20 пошкоджених укриттів
типу щілини або землянки; надати першу медичну допомогу 500-600 потерпілим.
Розвідувальна група (ланка 3 - 6 чол) призначається для ведення загальної, а також радіаційної та хімічної розвідки на маршрутах руху сил ЦО і в зонах ураження. Вона складається із розвідувальних ланок і має на озброєнні (оснащенні) автомобіль, прилади радіаційної і хімічної розвідки, засоби індивідуального захисту та інше необхідне майно.
Пости радіаційного і хімічного нагляду (ПРХН) (3 чол) призначаються для нагляду за радіаційною і хімічною обстановокю на території об'єкту, для своєчасного визначення початку зараження місцевості, інформації про це штабу ЦО об'єкту. Вони оснащуються приладами радіаційної і хімічної розвідки, спостереження і засобами індивідуального захисту.
Команда обеззаражування - 17 чол. створюється для виконання робіт з обеззаражування території, доріг, сільськогосподарської техніки, будівель, що були підвержені радіоактивному, хімічному чи бактеріологічному (біологічному) зараженню. Основу команди складають 2 - 3 групи обеззаражування території і споруд. На оснащені команди вантажні та поливальні автомобілі, підвісні дегазаційні прилади та інша техніка. Команда може за зміну дезактивувати методом (миття до 24 км доріг (шляхів) з твердим покриттям шириною 6м; дегазувати або дезінфікувати поливанням суспензією хлорного вапна до 40 км проїздів; дезактивувати струменем води до 200 одиниць транспорту; дегазувати 80-120 тис.м2 приміщень.
Команда захисту сільськогосподарських рослин (КЗР)-50 чол створюється з робітників полів і призначається для проведення заходів з захисту рослин і продуктів рослинництва, а також для ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ЗМЗ) в рослинництві. В склад команди входять відділення захисту рослин згідно кількості польових бригад, відділень, участків. За зміну команда може виконати одну із наступних робіт: обробити ядохімікатами до 140 га посівів і до 56 га садів; підготувати згідно вимог ЦО 1,5-2 тис.м3 складських приміщень; провести обеззаражування аерозолями від кліщів і шкідників (шкідливих комах) до 10 тис.м3 приміщень.
Команда захисту сільськогосподарських тварин 50 чол. призначена для захисту сільгосптварин, кормів, вододжерел, продуктів тваринництва від зброї масового ураження і надання допомоги ураженим тваринам. Вона комплектується з робітників тваринництва і складає декілька відділень захисту тварин згідно кількості тваринницьких ферм (бригад, відділень). За зміну команда може зробити різні щеплення 200-300 тваринам; підготувати згідно вимог ЦО 2-4 тис.м3 тваринницьких приміщень; провести обеззаражування до 10 тис.м2 тваринницьких приміщень; провести ветеринарну обробку 320-400 тварин, надати лікувальну допомогу 150 тваринам.
В вищих навчальних закладах (ВНЗ) агропромислового комплексу можуть створюватись:
- рятувальні загони (команди, групи) із студентів і постійного складу;
- санітарні дружини і пости;
- аварійно-технічні групи (ланки) і групи (ланки) з обслуговування сховищ і укриттів з числа співробітників адміністративно-господарського відділу;
- команди, групи з охорони громадського порядку із студентів членів добровільних народних дружин.
В сільськогосподарських вищих і середніх спеціальних навчальних закладах додатково створюються бригади захисту тварин і бригади захисту рослин, які використовуються в якості територіальних (обласних, республіканських) формувань захисту тварин і рослин.
Рятувальні і невідкладні роботи неможливо провести в короткі строки без використання техніки.
Для цього потрібно залучати різну техніку, що є в господарстві. Наявну техніку залежно від виду робіт можна розділити на групи:
- екскаватори, трактори, бульдозери, крани, самоскиди, домкрати, лебідка - для розчищення завалів, піднімання і переміщення вантажів, конструкцій будівель;
- пневматичні машини - відбійні молотки, бурильні інструменти – для подрібнення завалених конструкцій будівель, пробивання отворів з метою подання повітря або виведення потерпілих;
- бензорізи, електро- і газозварювальні апарати для розрізання металевих конструкцій;
- авторемонтні майстерні, станції обслуговування, заправщики паливом, агрегати для освітлення для ремонту і обслуговування техніки, залученої для проведення рятувальних робіт;
- насоси, пожежні машини, поливальні машини - для гасіння пожеж і відкачування води;
- автомобілі, автобуси, інші транспортні засоби, кінний транспорт для - евакуації потерпілих і тварин із небезпечної зони.
