12. Безпосередня демократія: поняття, конституційна природа, форми.

Безпосередня демократія - це форма безпосереднього волевиявлення всього народу або будь-яких груп населення. Демократія є безпосередньою, якщо народ править сам, на своїх зібраннях, якшо немає відмінності між правлячими і керованими. Звичайно, проблема полягає тут у з'ясуванні "обсягу" безпосередньої демократії, демократія не може виходити з одностайної волі народу як передумови самоврядування, а виходить тільки з її реальної основи: відмінність і протилежність думок, інтересів, волевиявлень і прагнень і при цьому існування конфліктів всередині народу. Звідси випливає положення про те, шо вся державна влада походить від народу за умови, шо вказані багатоманітності і протилежності постійно роблять необхідним утворення політичної єдності як умови виникнення та дії державної влади. Оскільки єднання означає наявність мінімального консенсусу між усіма сторонами, то повинен існувати певний модус (лат. modus - міра, спосіб, норма), який дозволяє у разі необхідності приймати рішення по суті і без наявності єднання. Таким модусом є принцип більшості, оскільки при вирішенні питання більшістю не буде небажаної реакції несхвалення. Виділяють декілька форм безпосереднього політичного волевиявлення народу: 1) це парламентські вибори; 2) голосування під час проведення плебісциту або референдуму; 3) за допомогою спеціальних органів (асоціації та політичні партії)

Выборы - это способ формирования органа государственной власти, органа местного самоуправления или наделения полномочиями их должностного лица путем голосования уповноважених на то лиц и определения результатов такого голосования установленной большинством голосов этих лиц при условии, что на добытия каждого мандата, имеют право баллотироваться два и более кандидатов. Референдум - заключающийся в голосовании избирателей, посредством которого принимаются решения по любым вопросам государственного или самоуправляющегося характера, за исключением тех, которые по закону не могут быть вынесены на ре-ферендум. Эти решения - обязательны к исполнению органами, организациями и гражданами, в отношении которых они императивный характер.

13. Понятие и конституционно-правовая основа референдумов.

Референдум — всенародне опитування -з найважливіших питань державного життя, у якому беруть участь усі громадяни, шо мають виборчі права. На відміну від виборів під час референдуму об'єктом є не кандидат або список кандидатів на певну посаду, а певне питання, з якого проводиться референдум, — закон, законопроект, конституція, поправка до конституції, проблема, шо стосується статусу відповідної країни, внутрішньополітична проблема.

В Україні питання референдуму регламентуються Конституцією (розділ III «Вибори. Референдум», а також статтями 5, 85, 106, 138, 143, 156) і Законом «Про всеукраїнський референдуми» від 6 листопада 2012 р., В якому референдум визначається як спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення (ст. 1).

14. Види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдум

Конституційне право сучасних держав передбачає різні форми референдумів застосування. Референдуми поділяють на загальнонаціональні, шо проводяться на всій території держави, і .місцеві, які проводяться в окремих адміністративно-територіальних одиницях, конституційні та законодавчі (предметом перших є або проект нової конституції, або конституційна реформа та поправка до конституції, предметом других — проект закону або чинний закон) За правовою значущістю розрізняють референдуми консультативні (їх ще називають народними опитуваннями), ЯКІ проводяться лише 3 метою виявлення ДУМКИ виборців з певного питання, остаточне рішення з якого приймається відповідними органами держави, і "вирішальні коли той чиінший акт виноситься на голосування виборців з метою остаточного вирішення його долі. "Вирішальний" референдум може бути або затверджу вальним, якшо виборцям пропонується більшістю голосів затвердити акт, який ше не набрав чинності, або заперечливим, якшо пропонується відмінити акт, який набрав чинності Розрізняють також обов'язкові та факультативні референдуми. До перших належать референдуми, необхідність яких передбачається конституцією чи іншим конституційно-правовим актом У другому випадку проведення референдуму з того чи іншого питання залежить від волі відповідного державного органу чи виборців

Відповідно до Консппуції України та Закону України "Про всеукраїнський референдуми" від 6 листопала 2012р в Україні проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної Республіки Крим та місцеві референдуми (у межах адміністративно-територіальних одиниць) •

Предметом всеукраїнського референдуму може бути

затвердження Конституції України, її окремих положень і внесення до Конституції України змін та доповнень,

прийняття, зміна або скасування законів України чи їх окремих положень,

прийняття рішень, які визначають зміст Конституції України, законів України та інших правових актів (зауважимо, шо Конституцією України затвердження Конституції України всеукраїнським референдумом не передбачено).

Предметом місцевого референдуму може бути:

прийняття, зміна чи скасування рішень із питань, віднесених законодавством України до відома місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць,

прийняття рішень, які визначають зміст рішень місцевих рад та їх виконавчих і розпорядчих органів.

Згідно зі статтею73Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питаня про зміну території України. А згідно зі статтею74Конституції України не допускається референдумів щодо законопроектів з питань податків, бюджету і амністії