- •1. Поняття та зміст конституційного ладу.
- •3Гуманистические, экономические и политические основы конституционного строя Украины.
- •5. Конституційні характеристики України як демократичної правової держави
- •6. Конституционная характеристика Украпим как соцмального государства.
- •7. Гражданское общество в концепции конституционного строя.
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •9. Український народ - носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •10. Суверенітет народу: гносеологічні витоки та сучасне розуміння.
- •11. Теоретичні та конституційно-правові основи демократії.
- •12. Безпосередня демократія: поняття, конституційна природа, форми.
- •15. Порядок призначення, організації і проведення референдумів
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17. Український парламентаризм: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •18.Виборче право та виборча система:поняття та принципи
- •19. Правове регулювання та порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •21. Вибори народних депутатів України: правова регламентація та загальна характеристика.
- •22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика.
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.
- •24. Історія становлення громадянського суспільства. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26. Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особистість і громадянське суспільство.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •29. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.
- •30. Людина, особистість, громадянин в сучасному конституціоналізмі.
- •31. Понятійні засоби, які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового положення особистості.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •34. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав.
- •35. Конституційні обов'язки людини і громадянина.
- •37. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.
- •38. Поняття і види цивільних станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України.
- •40. Належність до громадянства України.
- •41. Набуття громадянства України.
- •42. Умови прийняття до громадянства України.
- •43. Відновлення в громадянстві України.
- •44. Припинення громадянства України. Вихід з громадянства України. Втрата громадянства України.
- •45. Громадянство дітей за законодавством України.
- •46. Поняття та основи правового статусу іноземців
- •47. Права, свободи та обов'язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.
- •48. Особи без громадянства: поняття та особливості правового становища.
- •49. Поняття та особливості правового статусу біженця.
- •50. Умови і порядок набуття та втрати статусу біженця. Проблеми вимушених переселенців.
- •51. Особливості правового пложенія осіб, які отримали право притулку.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об'єднань громадян.
- •54. Поняття і види об'єднань громадян.
- •55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •56. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи та засоби участі політичних партій у інституціоналізації органів публічної влади.
- •59. Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій.
- •60. Конституційні засади організації та діяльності професійних спілок в Україні.
- •61. Конституційно-правове регулювання організації та функціонування молодіжних та дитячих громадських організацій в Україні. Статус молодіжних та дитячих громадських організацій.
- •62. Поняття державного ладу України. Державний лад і форма держави: поняття і співвідношення.
- •63. Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •64. Суверенітет держави. Україна - суверенна і незалежна держава.
- •65. Зміст і практична реалізація принципу поділу влади в Україні.
- •66. Принцип децентралізації державного управління та деконцентрації публічної влади в Україні.
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько-президентський і президентсько-парламентської республіки.
- •68. Конституційна організація державної влади та місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій української держави.
- •70. Поняття, система і функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і конституційний порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія: поняття і склад
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74. Поняття і принципи державного устрою.
- •75. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •76. Автономна Республіка Крим - територіальна автономія у складі України.
- •77. Політико-правові засоби вдосконалення та гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •78. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79. Поняття та юридична природа державної влади.
- •80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус.
- •82. Класифікація (види) органів державної влади.
- •83. Структура діючих державних органів України.(?)
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні. Демократизація організації та діяльності державного апарату.
- •85. Система органів державної влади в Україні.
- •86. Законодавча влада в Україні. Конституційна природа парламента- вру.
- •87. Конституційний склад і структура вру.
- •88. Принципи діяльності вру.
- •89. Функції та повноваження вру.
- •90. Організація і порядок роботи вру. Сесія - основна оганізаціонно-правова форма діяльності вру
- •91. Апарат вру.
- •92.Парламентскіе процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.
- •93.Акти вру.
- •94. Уповноважений вру з прав людини.
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата України та правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.
- •96. Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний етап розвитку.
- •97. Роль і становище Президента України в системі органів державної влади.
- •98. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •99. Повноваження Президента України. Акти Президента України.
- •100. Підстави та порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.
- •101. Адміністрація Президента України.
- •102. Институт Пердставника Президента України
- •103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.
- •104. Система виконавчої влади в Україні
- •105. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •106. Кабінет Міністрів України: склад, компетенція, акти.
- •107. Прем'єр-Міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108. Система центральних органів виконавчої влади.
- •109. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повноваження, акти.
- •110. Конституційно-правовий статус та система органів виконавчої влади на місцях.
- •111. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112. Судова влада: поняття, склад, принципи функціонування.
- •113. Судова система Україна. Система судів загальної юрисдикції.
- •114. Конституційні засади судочинства. Здійснення правосуддя у формах конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства.
- •115. Конституційно-правовий статус суддів.
- •116. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України.
- •117. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи: система і компетенція
- •118. Конституційно-правовий статус прокуратури України. Функції і повноваження прокуратури України.
- •119. Поняття конституційної юстиції. Становлення та розвиток конституційної юстиції в Україні
- •120. Конституційний Суд України - орган конституційної юрисдикції. Правова природа ксу. Функції та повноваження ксу.
- •121. Склад і порядок формування ксу. Структура та організація діяльності ксу.
- •122. Статус судді ксу.
- •123. Принципи конституційного судочинства.
- •124. Суб'єкти та форми звернення до ксу.
- •125. Поняття та правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття та значення.
- •126. Сучасний етап розвитку конституційної юстиції в Україні: проблеми та тенденції.
- •127. Поняття і принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •128. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •129. Способи формування органів місцевого самоврядування в Україні. Конституювання органів місцевого самоврядування, формування їх кадрового складу.
- •130. Відносини органів місцевого самоврядування з центральними органами державної влади в Україні.
- •131. Конституційні принципи та види взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади в Україні.
- •132. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради та правові гарантії його діяльності.
- •134. Основні направлення,цілі,засоби конституційної модернізації держави та товариства.
- •135. Зміни в Конституції України: реалії,проблеми. Перспективи конституційних перетворень.
77. Політико-правові засоби вдосконалення та гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
Нині виділяються такі аспекти національної політики: територіальний, демографічний, економічний, соціальний, культурний, соціолінгвістичний, конфесійний. психологічний. Також виділяється 4 основних блоків взаємопов'язаних напрямків державної національної політики це:
Сприяння національно-культурному розвитку народів
Сприяння формуванню рівноправності громадян і народів на національний розвиток,
Запобігання міжетнічних, в тому числі етнополітичних і етнотериторіальних, конфліктів і кризове управління цими конфліктами,
Підтримка співвітчизників, які проживають за межами України
Теоретично рівноправність народів означає відмову від поділу на титульні та нетитульні народи, національна меншина чи більшість та інші протиставлення. У строго термінологічному сенсі рівність народів означає відмову від практики закріплення в тій чи іншій, в тому числі і в чисто символічною, формі різного статусу національних суб’єктів. Національна політика тільки в тому разі стане консолідуючим фактором, якщо буде відображати все різноманіття інтересів народів України, в тому числі і самі головні, може бути, етнокультурні. При реалізації національної політики у духовній сфері необхідно реалізувати суспільством і державою наступні завдання:
Формування і поширення ідей духовної єдності, дружби народів, міжнаціональної злагоди, культивування російського патріотизму;
Поширення знань про історію та культуру народів, шо населяють Україну,
Збереження історичної спадщини, розвиток національної самобутності традицій взаємодії слов'янських, татарських, кавказьких та інших народів України в українському національно-культурному просторі, створення в суспільстві атмосфери поваги до їх культурних цінностей
Забезпечення оптимальних умов для збереження та розвитку мов усіх народів України, використання української мови як загальнодержавної
Зміцнення і вдосконалення національної загальноосвітньої школи як інструменту збереження та розвитку культури і мови кожного народу, поряд з вихованням поваги до культури, історії, мови інших народів України, світовим культурним цінностям,
Облік взаємовпливу національних звичаїв, традицій і обрядів релігії, підтримка зусиль релігійних організацій у миротворчій діяльності
78. Адміністративно-територіальний устрій України та порядок вирішення питань територіального поділу.
Адміністративно-територіальний устрій слід визначати які обумовлений завданнями та функціями держави і проведений з урахуванням природно-історичних, економічних, національних та інших особливостей поділ території держави на окремі частини, згідно з яким будується система місцевого самоврядування, інших державних недержавних органів з метою забезпечення їх практичної діяльності. Інститут адміністративно-територіального устрою нашої держави знайшов своє нормативне закріплення в ст. 133 Конституції України. Без перебільшення його слід вважати одним з найбільш важливих політико-правових інститутів держави, оскільки він безпосередньо зачіпає суттєвих інтересів населення країни.
Адміністративно-територіальний устрій України набув завершеного вигляду в процесі розвитку держави. Однак він уже не в повній мірі відповідає політичним і соціально-економічним реаліям, які склалися в Україні, оскільки в основному, був створений ще в 1930-х роках. На цьому ж етапі розвитку відбуваються значні зміни, які стосуються майже всіх сторін державного і суспільного життя. Це і впровадження в економіку країни ринкових механізмів і загострення політичних процесів, і багато іншого.
Термін «адміністративно-територіальний устрій» можна ототожнювати з поняттям «територіальна організація держави», яке означає побудовану за територіальним принципам державну організацію суспільства і передбачає, передусім, поділ території держави на виборчі, військові округи, адміністративно-територіальні одиниці і т.д. Поряд з поняттям «адміністративно-територіальний устрій» вживається термін «адміністративно-територіальний поділ», хоча ці поняття не є синонімами, так як другий означає процес поділу території держави на адміністративно-територіальні одиниці, а поняття «адміністративно-територіальний устрій» органічно з'єднує два елемента державності: територіальний поділ і систему державних органів. Таким чином, адміністративно-територіальний устрій слід визначати як обумовлене завданнями і функціями держави і проведений з урахуванням природно-історичних, економічних, національних та інших особливостей поділ території держави на окремі частини, згідно з яким будується система місцевого самоврядування, інших державних і недержавних органів у цілях забезпечення їх практичної діяльності.
Згідно зі ст. 133 Конституції України, в систему адміністративно-територіального устрою держави входять: Автономна республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. У перелік адміністративно-територіальних одиниць в Конституції не називаються сільські та селищні ради. Вони збереглися і в силу своєї виняткової необхідності мають бути збережені в майбутньому. Стаття 133 Конституції у зв'язку з цим вимагає відповідних змін.
Система адміністративно-територіального поділу України побудована на базі координації та субординації, створення структурних рівнів (ланок). Для сучасної системи адміністративно-територіального устрою України характерні три структурні рівні: вища ланка - Автономна республіка Крим, область, міста зі спеціальним статусом - Київ і Севастополь ); середня ланка - район, місто обласного підпорядкування; низова ланка - місто районного підпорядкування, селище (селище міського типу), село, сільрада, селищна рада.