3Гуманистические, экономические и политические основы конституционного строя Украины.

Гуманистические основы к. строя У. – основополагающие пр-пы, кот. определяют и закрепляют ведущую роль гражданина в гос. строительстве и местном самоуправлении. К ним относ.: 1) Гуманизм. КУ 96г. в отлич. от к. «советского» типо кардинально меняет подход к решению проблемы о соотнош. чел. и гос. 2) Суверенитет народа У. Суверенитет озн. верховенство и независимость власти, т.е ее право на собственное усмотрение решать свои внутр. и внеш. дела без вмешательства в них любой др. вл. (Н: ст. 3)

Эконом. основы к.с.у. - отношения собственности, обмена, распределения и потребления материальных и дух. благ. Эл-ты эконом. основ ксу: 1)отношения собственности (призн. и в равной степени охраняются гос. и частная собственность.)

2)материальное производство (оно – осн. способ организации труда населения, знаний, основа всего эконом. строя У.)

У. гарантирует пр. граждан на занятие таким видом эконом. деят. как предпринимательская, кот. хотя и не явл. производственной, все же обслуживает указанную деят., а потому обеспеч. товарооборот в стране и рыночный уклад экономики. Политические основы к.с.у. сост. полит. сист.у.

Полит. сист. общества – совокупность взаимодействующих между собой норм, идей и основанных на них полит. институтов общества, его учреждений, организующих полит. власть, взаимод. гос. и личности. Элеметы полит. сист. У.:

1)полит. партии и обхединения

2)полит. строй гос. и т.д.

5. Конституційні характеристики України як демократичної правової держави

16 червня 1990, В період розпаду СРСР, Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, проголосивши державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. З прийняттям цього політико-правового документу українська нація здійснила своє невід'ємне право на самовизначення: утворено національну державу, і які-небудь насильницькі дії проти нього з боку окремих осіб або їх об'єднань переслідуються за законом. У Декларації наголошувалося, що народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Демократичною є держава, яка постійно, всебічно і повно виражає волю народу, її організація (будівництво) і діяльність відповідають волі народу. Мається на увазі як загальна воля народу, так і воля окремих соціальних груп, спільностей та кожної окремої особи — людини і громадянина. Тобто демократичною є та держава, яка здійснюс владу народу у відповідності з його волею. Звичайно, першорядним, визначальним у демократизмі держави є проголошення її демократичною на найвищому конституційному рівні, шо здійснюється чинним Основним Законом, конституційне визнання державою статусу народу як єдине джерела влади, його права втілювати свою владу як через органи державної влади органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо (шляхом виборів, референдумів тощо), шо тривалий час не визнавалось за ним в Україні, та визнання виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад України. Але головне в демократизмі держави є забезпечення її постійного і реальне демократизму Це досягається як конституційне визначеним порядкові формування органів державної влади та інших інститутів держави, так і характером її організації та діяльності.

Політика держави має визначитися і здійснюватися у правових формах: у вигляді законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України тощо. У правовій державі політика, яка не має правових форм, не с обов'язковою для виконання. Правова держава спілкується ,і має спілкуватися з особою і суспільством мовою правових актів і законів, які мають відповідати конституції.