8. Назвіть головні закономірності формування громадської думки, дайте їм коротку характеристику.

Формування громадської думки здійснюється стихійно і свідомо. Еволюція і розвиток громадської думки починається з встановлення сімейного вогнища, освіти клану і племені.

Якщо раніше до утворення цих спілок діями людини керував виключно егоїзм, то з цього часу починається вперше регуляція дій людини з точки зору інтересів союзу. Керівництвом такого регулювання скрізь і всюди є так зване громадську думку, визначає добро і зло з точки зору інтересів суспільства, а не з точки зору одних особистих прагнень.

Пізніше був створений апарат суду, але суд не усунув сили і значення громадської думки, що грає величезну роль як у примітивних суспільствах, так і в розвинених соціальних організаціях. При цьому громадська думка є більш тонким інструментом в оцінці людської діяльності, моральних вчинків, помислів і моральних почуттів людини, які не можуть бути оцінені судом взагалі. Громадська думка виносить свою абсолютно певну оцінку моральному поведінці.

З громадською думкою зв'язуються і такі суспільні явища, як популярність, популярність, що є для багатьох збудників до дій, що мають суспільний характер і громадський інтерес.

До причин або рушійним силам громадської думки слід віднести масові потреби, інтереси і ціннісні орієнтації людей. [8]

З процесом становлення громадської думки пов'язані економічні, духовні та соціальні потреби. Потреби людей не тільки впливають на динаміку громадської думки, але виступають як її головного чинника, так як містять в собі відчувають людьми глибокі спонукання до досягнення певних умов життя і розвитку. Прагнення до задоволення потреб і виражається через оцінювання, умонастрої, судження.

У результаті складається громадська думка, в якому відбивається зміст і характер тієї потреби, яка викликала його до життя. Свідомий масові потреби людей виступають причиною зародження та формування громадської думки в силу того, що виступають у якості мотивів різних суспільно-психологічних процесів внутрішньо властивих самій природі цієї думки.

Виникаючи на основі потреб і зберігаючи з ними тісний зв'язок, інтереси виражають специфічне ставлення людей до тих об'єктів дійсності, які становлять для них велику значимість і емоційну привабливість.У порівнянні з потребами вони виступають більш сильним спонукальним мотивом для виникнення громадської думки. Ті події та явища дійсності, які викликають до себе інтерес не тільки окремих людей, а й породжують масовий інтерес, стають центром суспільної уваги, оцінок та емоцій.

Крім потреб та інтересів на зміст і спрямованість громадської думки великий вплив мають ціннісні орієнтації. Ціннісні орієнтації являють собою з'єднання розумового і чуттєвого ставлення до предмета громадської думки. Формування громадської думки йде на двох рівнях: емоційному і раціональному. Найбільш дієвим і стійким є ту думку, яку захоплює як сферу почуттів людей, так і сферу розуму. У ньому можуть бути виражені не тільки ненависть чи надія, а й раціонально обгрунтована позиція його суб'єкта.

Таким чином, громадська думка як публічно виражене і поширене думка є виразником спільних інтересів людей. Його формування відбувається в процесі боротьби протилежних думок, оскільки не буває повного збігу інтересів людей, їх бажань та устремлінь.