25. Дайте коротку характеристику акцентованих риси комуніката. Вкажіть на особливості врахування їх в масово інформаційні діяльності.
Акцентовані риси комуніката і їх врахування в масово інформаційні діяльності. Класифікація Леонгарда
Гіперактимний тип – особистість з підвищеним фоном настрою (оптиміст). Дистимічний тип – особистість зі зниженим фоном настрою (песиміст). Збудивий тип – запальна особистість, поведінку якої важко передбачити. Застрявач – принципово вимоглива особистість , борець за ідею, не готовий іти на компроміс. Педант – особистість з гіпертрофованим ставленням до порядку (пунктуальна, надійна людина). Тривожний тип – боязкий, розгублена, несмілива особистість, нездатна зважуватися на вчинки. Емотивний тип – особистість, що глибоко і довго переживає подію, вразлива, здатна співчувати іншим, романтична. Демонстративний тип – людина, яка постійно знаходиться в масці, грає якусь роль. Екзальтований тип – людина крайнощів, яка швидко переходить від «світової скорботи» до нестримних радощів. Екстравертний тип – діяльна особистість, спрямована на спілкування. Інтравертний тип - людина, заглиблена в свій внутрішній світ, вразлива, неконтактна. Афективно-лабійний – людина, що поєднує в собі особливості гіперактимного та дистимічного типів.
Залежно від того, з яким типом журналіст працює, для якого створює матеріал і яким чином збирається вплинути на аудиторію, потрібно враховувати акцентовані риси комуніката, зацікавити його, враховуючи його вподобання та спонукати до дії/реагування на ту чи іншу ситуацію.
Що таке «акцентуйована особистість», якими засобами тексту досягається акцентування
Поняття «акцентуація» близьке до поняття «розлад особистості». Основною відмінністю є те, що три основні характеристики розладу особистості (вплив на всі сфери життя людини, стабільність у часі, соціальна дезадаптація) ніколи не присутні в акцентуації одночасно:
Акцентуйована людина може специфічно реагувати на специфічні психогенні впливи, але тільки на них, у той час як людина з розладом особистості на будь-які психогенні впливи реагує відповідно до особливостей свого розладу (вплив на всі сфери життя);
Акцентуації можуть найбільш яскраво проявлятися тільки протягом певного періоду життя людини (наприклад підліткового періоду) і зазвичай згладжуються з часом, в той час як для розладів особистості характерна поява на ранніх періодах життя і стабільність чи посилення проявів протягом життя (стабільність у часі);
Акцентуації можуть не призводити до соціальної дезадаптації взагалі або приводити до неї лише на нетривалий час, в той же час, розлади особистості заважають такої адаптації постійно (соціальна дезадаптація).
Обґрунтуйте класифікацію видів масової інформації.
Види інформації за змістом
За змістом інформація поділяється на такі види:
інформація про фізичну особу;
інформація довідково-енциклопедичного характеру;
інформація про стан довкілля (екологічна інформація);
інформація про товар (роботу, послугу);
науково-технічна інформація;
податкова інформація;
правова інформація;
статистична інформація;
соціологічна інформація;
інші види інформації.
Масова інформація — це соціальна інформація, яку оприлюднено чи призначено для оприлюднення - документована - не документована Перша класифікація суспільної інформації за видами: — інформація аналогова й дискретна (оцифрована). Суспільства, в тому числі й ЗМІ, поступо переходять на цифрове кодування інформації (наприклад, цифрові телеприймачі); — інформація статична (наприклад, ілюстрація в книзі) й динамічна (відеоінформація на телебаченні); — інформація незнакова (програмна, аудіальна, графічна, відео) й знакова (невербальна й вербальна); — невербальна (міміка, жести тощо) й вербальна [образна (художня література), понятійна (науково-технічна література), образно-понятійна (публіцистична література)]; За тематикою:
суспільно-політична, фінансово-економічна, виробнича, спортивна, культурна, розважальна, науково-популярна, рекламна (комерційна й політична).
За жанрами: — при інформативних методах пізнання: замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція; — при аналітичних методах пізнання: коментар, стаття, рецензія, огляд, лист, звернення; — при художньо-публіцистичних методах пізнання: нарис, зарисовка, фейлетон, ессе, памфлет, гумореска, байка, пародія.
Що таке інформація про особу, які обмеження накладаються на її поширення.
1. Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
2. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Проаналізуйте вимоги до роботи з джерелами інформації, обґрунтуйте необхідність їх використання у журналістській практиці.
Посилання на джерело є обов’язковим. Свій кореспондент, перевірка інформації з декількох джерел. Оприлюднення джерела інформації лише за згодою. Скептично ставитися до слів політиків: ексклюзивна інформація – піар-хід. Використовуючи різноманітні джерела під час підготовки матеріалу, слід коректно на них посилатись. Спілкуючись з людиною – учасником події чи експертом - слід одразу обговорити, як ви використовуватимете отриману інформацію. Перш за все, слід пояснити, для якого засобу масової інформації ви берете коментар, на чому робите акцент тощо. Важливий нюанс полягає в тому, що юридично згода особи дати коментар ще не означає згоду використовувати його у ЗМІ. Отже, слід узгодити, що особа не проти з’являтись у медіа в якості джерела інформації. У США, наприклад, жодна телекомпанія не візьме в ефір телевізійний сюжет або документальний фільм, якщо не буде письмової згоди всіх осіб, які з’являлись в кадрі в якості джерел. В Україні до цього ставляться простіше, але журналістові слід узгоджувати всі деталі, щоб уникнути неприємних моментів. Щодо цитування джерела – тут можливі декілька варіантів: - пряме цитування без обмежень - on-the-record (як заявив Президент України…). Це стосується всіх висловлювань публічних осіб, наприклад, на прес-конференціях, брифінгах, а також громадських заходах, публічних місцях і т.д – будь-де, де їх можуть почути або побачити. - загальне цитування посиланням на джерело (про це повідомив високопосадовець Служби безпеки України, як повідомили в компанії Nestle – переказ повідомлення своїми словами) - бекграундна інформація, яку можна вважати загальновідомою, може бути переказана журналістом. Проте якщо її дослівно цитують з певного джерела, посилання на нього обов’язкове. В академічному та журналістському середовищі існує «правило Четем-хаусу» (Chatham House Rule). Воно стосується конфіденційності отриманої інформації і полягає в тому і вперше застосовувалось у Королівському Інституті міжнародних відносин Лондона (Chatham House, http://www.chathamhouse.org.uk). Якщо зустріч проводиться за правилом Четем-Хаусу, це означає, що учасники зустрічі можуть вільно розповсюджувати отриману інформацію, але не мають права відкривати осіб, які її озвучили, а також називати учасників зустрічі. Отже, всі висловлювання ораторів вважаються «не для преси», якщо не зазначено іншого. «Правило Четем Хаусу» виникло у 1927 році в Королівському інституті міжнародних відносин і швидко поширилось в академічних колах як можливість для посадовців висловлювати власні думки, а не лише позицію своїх відомств. Це стосувалось перш за все політичних питань, коли необережно висловлена позиція може звести нанівець складні домовленості. Це правило накладало на учасників зустрічі перш за все моральні зобов’язання. Воно набуло популярності у англомовних країнах, і зараз використовується органами місцевого самоврядування, комерційними структурами та дослідницькими організаціями. Для уникнення неприємних ситуацій, слід чітко обговорити порядок цитування. Якщо Ви готуєте інтерв’ю, слід пам’ятати, що за українським законодавством ваш співрозмовник є співавтором матеріалу, тому він може цілком правомірно вимагати переглянути текст до друку, а також внести свої корективи. «Ембарго» У західній журналістиці іноді зустрічається такий термін як «ембарго на новини» (news embargo, press embargo) – вимога джерела не розповсюджувати інформацію до певного часу або обставин. Найчастіше це стосується комерційних тем, як, наприклад, представлення нової продукції на ринку, або наукових відкриттів, до того, як статті про них будуть опубліковані в академічних журналах. Застосування інформаційного ембарго зустрічається і в політиці: журналісти, які супроводжували Джорда Буша-молодшого під час візиту до Іраку у 2003 році, не мали право поширювати свої матеріали, поки президент не покинув країну. Головною метою цього ембарго була безпека та гарантії збереження досягнутих домовленостей. Накладення ембарго на інформацію поки що не популярне в Україні, не в останню чергу тому, що ані ньюзмейкери, ані журналісти поки що не звикли до усталених правил гри, дотримання питань етики, але водночас забезпечення права суспільства на інформацію.
30. Побудуйте алгоритм роботи з джерелами масової інформації, окресліть найбільш важливі вимоги
• пошук, виявлення і попередній відбір джерел для наступної праці з ними;
• класифікація джерел (див. розділ IV);
• дослідження джерел, їх аналітична критика;
• синтетична критика та наукове використання досліджених джерел.
31. Дайте характеристику технологіям тиражування, зберігання та поширення інформації.
33.Які джерела інформації є типовими? В чому полягають особливості роботи з ними?
Типологія інформаційних процесів.
Факт як основа інформаційного повідомлення. Дайте коротку характеристику типології фактів.
