25.Розподіл понять і його види

Поділ понять – це логічна операція, внаслідок якої здійснюють перехід від родового поняття до множини видових понять. Структура поділу понять складається:

Подільне поняття – п, обсяг якого підлягає поділу.

Члени поділу – це видові п, які отримують вніслідок поділу.

Підстава поділу – ознака, за якою обсяг родового п поділяють на обсяги видових понять.

Розрізняють види поділу:

Поділ за видозміненою ознакою – в якому підставою є ознака, притамання всім предметам , що входять до обсягу подільного поняття.( люди - чоловік та жінки)

Дихотомічний поділ – в якому підставою є ознака, притамання лише частині предметів, що входять до обсягу подільного поняття.(міркування поділяються на правильні та неправильні)

Правила поділу 1.Розподіл має бути відповідним, сума обсягів членів поділу повинна бути дорівнює обсягу діленого поняття. Помилки: • Ділення з зайвим членом, коли в результаті поділу зазначене поняття не є видом даного роду. • Неповна поділ, коли вказані не всі види даного роду. 2.Розподіл має бути безперервним. Члени поділу повинні бути видами одного порядку. • Стрибок поділу. 3.Розподіл має проводиться за однією основою

•підміна основи поділу. 4.Члени поділу не повинні перетинатися, виключати один одного.

26.Класифікація понять

Класифікація багаторівневий, послідовний поділ обсягу понять з метою систематизації, поглиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу.

Природна – здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджуваних об’єктів.9періодична система хімічних елементів Менделеєва.

Штучна – здійснюють на підставі несуттєвих ознакю

(алфавітний каталог кних в бібліотеці або телефонний довідник)

27. Узагальнення і обмеження понять

Обмеження понять - логічна операція, що полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом (рід), до поняття з меншим обсягом, але великим змістом (вид), шляхом додавання до змісту родового поняття вказівки на відообразующіе ознака. Обмеження має межу, межею обмеження є одиничне поняття. Узагальнення - логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом, але великим змістом (вид), до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом (вид), за допомогою відкидання від змісту видового поняття видообразующего ознаки. Узагальнення і обмеження понять допомагає нам уточнити логічний предмет нашої думки, зробити наше мислення більш чітким і послідовним.

Логічне обмеження і узагальнення поняття відбувається згідно закону про співвідношення об’єму і змісту цього поняття. Таким чином:

А. Узагальнити поняття – це означає перейти від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але з меншим змістом (Не забувати, що зміст поняття визначається його ознаками). Так, якщо ми візьмемо національне поняття “Українець”, то його узагальненням буде племінне поняття “Слав’янин”. Узагальнення поняття “Слав’янин» буде расове поняття «Біла раса”, а потім: “Людина” - “Ссавець” - “Примат” - “Теплокровний“... – “Живий організм” – “Матерія”. Поняття найвищого узагальнення називаються категоріями.

Б. Обмеження поняття – це обернений до узагальнення логічний процес, внаслідок якого збільшується зміст поняття і зменшується його обсяг (зменшуються, губляться ознаки).

Логічне узагальнення повинно відбуватися так, щоб:

1.В понятті (послідовних поняттях) більшому за обсягом має повністю залишився обсяг вихідного поняття. Наприклад: “Кішка – Домашня тварина – Хижак”; але не “Кішка – Домашня іграшка – атракціон - колеса”.

2.Наступне, більше за обсягом, поняттям має бути найближчим, першим зі всіх, загальних щодо вихідного, понять.

3.Послідовні формально-логічні узагальнення не можуть продовжуватись нескінченно. Як правило, вони зупиняються на Категоріях, які вже є формами філософського діалектичного мислення. Гегель казав, що лише філософія рухом категорій показує необхідність становлення всієї дійсності.

1. Логічне обмеження не є дзеркально оберненим повторенням логічного узагальнення. Логічні обмеження завжди цілеспрямовані, задаються людиною, яка здійснює це обмеження. А тому, починаючи обмежувати, наприклад, поняття “Матерія” ми можемо дійти до всього, що нам заманеться.

2.Логічне обмеження відбувається шляхом послідовного добавлення до Поняття нових, реально можливих (бажаних, уявних) ознак. Збільшення ознак приводить, згідно закону співвідношення обсягу та змісту понять, до поняття більш багатого змістом і в той же час меншого за обсягом.

3.Логічне обмеження не може продовжуватися нескінчено. Його кінцева межа – тривіальна і доходить до конкретного уявлення, до конкретно-відчуттєвого предмета, який має своє ім’я (назву), що в логіці називається денотат.