
- •15.Поняття як основна форма мислення
- •1 6.Види понять за обсягом
- •18. Відносисни між поняттями
- •20.Основні типи несумістності
- •21. Логічні операції над поняттями
- •22.Визначення поняття
- •23.Неявні визначення
- •24. Правила визначення понять
- •25.Розподіл понять і його види
- •26.Класифікація понять
- •27. Узагальнення і обмеження понять
- •28.Судення як основна форма мислення
- •29.Розподіл суджень за змістом предикату
- •30.Розподіл суджень за якістю звязку
- •3. Предмет науки логіки
- •4.Мислення та мова, природні, штучні мови.
- •1 Мислення та його роль у пізнанні світу
- •5. Поняття логічної форми
- •9. Логічні погліди античних філософів
- •10. Логіка у вченнях середньовіччя та нового часу
- •11. Логічні вчення Гобса, Лейбніца, Канта, Декарта
- •12. Логіка і діалектика у Гегеля та Маркса
- •7. Значення логіки для науки і практика
22.Визначення поняття
Визначення - логічна операція, за допомогою якої розкривається зміст поняття. Визначення через найближчий рід і видову відмінність. Перша операція, підводиться менш загальне під більш загальне поняття. Друге, вказується відоображуюча, тобто специфічна ознака. Структура визначення:
Дефінієндум – поняття, зміст якого розкравається.
Дефінієнс – поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.(студент - це людини, що навчається у вищому навчальному закладі. Дефінієндум – студент, Дефінієнс – людина, що навчається у ВНЗ).
За формою визначення поділяють на явні та неявні.
Явні визначення – в, яке має фоому тотожності дефінієндуму та дефінієнсу. Явні визначення задано конструкцією «Ає В» де А – вираз, що його визначають(дефінаєндум), а В – вираз за допомогою якого здійснюють визначення ( дефінієнс). Така визначення в логіці ще називають визначенями через найближчий рід та видову ознаку.. Види явних визначень:
Атрибутивно-реляційні визначення – вид явного визначення, в якому видовою ознакою є властивості визначуваного предмета або його відношення до інших предметів.(Колонія – це територія або країна, яка втратила незалежність і перебуває під владою іншої держави)
Генетичне – в якому видивлю ознакою є спосіб походження, створення, конструювання предметів.(Циліндр – це геометрична фігура, яка є результатом обертання прямокутника навколо однієї з його сторін)
Операційне – в якому видовою ознакою є вказівка на операцію, за допомогою якої можна розпізнати ті чи інші предмети.(Кислота – це рідина, при занурення в яку лакмусовий папірець набуває червоного кольору)
23.Неявні визначення
Неявні визначення – визначення, які не мА.ть форми тотожності дефіеієндуму иа дефіеієнсу. У них зміст деякого поняття виводять із системи відношень цього поняття до інших понять у певному контексті.
Види неявних визначень:
Звичайні контекстуальні – вид неявного, в якому контекстом є звичайний уривок буль-якого тексту.
Остенсивне в – яек здійснюють за допомогою демонстрування предмета. Контекстом є ситуація, в якій трапляється предмет.
Аксіоматичне – в якому контекстом є сукупність аксіом деякої теорії.
24. Правила визначення понять
Логічну операцію визначення регулюють певні правила.
1. Дефінієндум та дефіеієнс повинні бути взаємозамінюваними, тобто їхні обсяги повинні бути однаковими.
Помилки:
Надто широке визначення – логічна помилка, яка має місце, коли обсяг дефінієнсу ширший, ніж обсяг дефіеієндуму.
Надто вузьке визначення – обсяг дефінієнсу вужчий, ніж обсяг дефінієндуму.
2. Визначення не повинно утворювати кола.
Помилка «коло у визначенні» - має місце, коли дефінієндум визначають через дефінієнс, та останній, у совю чергу, визначають через дефінієндум. Різновид помилки Тавтологія – коли дефінієндкм та дефінієнс виражені однаковими словами.(життя – це життя).
3. Визначення має бути чітким, ясним та однозначним.
4. Слід намагатися щоб визначення не було заперечним( тварина – це не рослина. Помилка)