
- •15.Поняття як основна форма мислення
- •1 6.Види понять за обсягом
- •18. Відносисни між поняттями
- •20.Основні типи несумістності
- •21. Логічні операції над поняттями
- •22.Визначення поняття
- •23.Неявні визначення
- •24. Правила визначення понять
- •25.Розподіл понять і його види
- •26.Класифікація понять
- •27. Узагальнення і обмеження понять
- •28.Судення як основна форма мислення
- •29.Розподіл суджень за змістом предикату
- •30.Розподіл суджень за якістю звязку
- •3. Предмет науки логіки
- •4.Мислення та мова, природні, штучні мови.
- •1 Мислення та його роль у пізнанні світу
- •5. Поняття логічної форми
- •9. Логічні погліди античних філософів
- •10. Логіка у вченнях середньовіччя та нового часу
- •11. Логічні вчення Гобса, Лейбніца, Канта, Декарта
- •12. Логіка і діалектика у Гегеля та Маркса
- •7. Значення логіки для науки і практика
15.Поняття як основна форма мислення
Поняття – це слово,яке відображує в собі клас, групу, ряд об’єктивних реалій за спільними істотними (суттєвими) ознаками.
Істотна ознака – ознака, яка притаманна всім об’єктам одного і того ж класу і визначає певну сторону змісту понятя і є об’єднуючою.
Суттєві ознаки можуть бути:
Родовими – ознаки класу предметів, у якому виокремлюють деякі підкласи.
Видові – ознаки, на підставі яких виокремлюють підкласи в межах класу.
Структура поняття(зовнішня та внутрішня):
Зовнішня
Денотат( предметне значення конкретної речі або об’єкта, відображує сутність предмета в його функціях, в роді яку виконує даний предмет.)
Концепт (смислове значення об’єктивної реалії 1.пряме – абсолютно збігається з денотатлм.2. переносне – іншими словами3. Етимологічне – походження конкретного слова).
Внутрішня
Зміст – сукупність усіх суттєвих ознак, які існують в предметі, а через нього і в класі предметів. Обсяг – відображує сукупність усіх предметів, які входять в клас, групу, ряд.
Закон Пор-рояля: чим ширший зміст тим вужчий обсяг, і навпаки.
16.17. Зошит
Види понять за ознаками обсягу
За кількісною характеристикою обсягу:
Одиничне – поняття, обсягом якого є лише один предмет.( юпітер)
Загальне – обсягом якого є клас однорідних предметів.(людина, стіл)
Особливі – відображують підкласи матеріальних сутностей (жінка).
Всезагальні – об’єднує в собі не лише 1 клас матеріальних об’єктів, а безліч (матерія, свідомість)
Пусті - обсяг якого не містить жодного елемента.(природньпусті, штучно створені) – злочинець, який не вчинив жодного злочину, круглий квадрат.
За характером елементів обсягу:
Збірні – поняття, елементами обсягу якого є класи предметів, Незбірін – елементами обсягу якого є окремі предмети
За наявністю відносних ознак:
Відносне – п, в змісті якого фіксують наявність певних ознак.
Безвідносне – не фіксують
За типом елементів обсягу:
Кокретне – п, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів.
Абстрактне – п, елементом обсягу якого є влістивосьі або відношення між ними.
За наявністю ознак узагальнення:
Позитивні – п, в змісті якого фіксують наявність певних ознак.
Негативні - фіксують відсутність.
17.
За типом елементів обсягу:
Кокретне – п, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів.
Абстрактне – п, елементом обсягу якого є влістивосьі або відношення між ними.
За наявністю ознак узагальнення:
Позитивні – п, в змісті якого фіксують наявність певних ознак.
Негативні - фіксують відсутність.
За наявністю відносних ознак:
Відносне – п, в змісті якого фіксують наявність певних ознак.
Безвідносне – не фіксують.