Тимпаносклероз

(tympanosclerosis) є різновидом рубцово-слипчивого процесу в барабанній порожнині й характеризується гіалінізацєї, кальсифікацієї і оссіфікацієї слизуватої оболонки барабанної порожнини. Це захворювання часто супроводжується проривом барабанної перетинки, деструкцією ланцюга слухових кісточок, іноді рубцевою й навіть кістковою облітерацією лабіринтових вікон і барабанного отвору слухової труби. Тимпаносклероз розвивається внаслідок перенесеного гострого (особливо повторного) і хронічного запалення середнього вуха, як катарального, так і гнійного.

Адгезивний середній отит і особливо тимпаносклероз є однієї із причин прогресуючої приглухуватості, що починається здебільшого в дитячому віці.

Симптоми при рубцово-слипчивом процесі й особливо тимпаносклерозе проявляються значним і стійким зниженням слуху, шумом у вухах, іноді запамороченням.

Діагноз установлюють на підставі анамнезу (перенесений у минулому середній отит), отоскопічного дослідження, визначення ступеня рухливості барабанної перетинки й даних досліджень слуху. При отоскопії визначаються утягнена, атрофічна барабанна перетинка, відсутність або зсув світлового рефлексу, іноді фляки, відкладення перевелися, прорив барабанної перетинки. Рухливість останньої (вона визначається лійкою Зигля) різко обмежена. Пробне продування вуха й пневматичний масаж барабанної перетинки на відміну від хронічного катару середнього вуха не дає поліпшення слуху, а барабанна перетинка через рубцевий тяжей не міняє свого положення. Прохідність слухової труби часто порушена. Слух знижений по типі поразки звукопровідного апарата, часто з порушенням звуковосприятия. При тимпаносклерозе є різко виражена приглухуватість по змішаному типі.

Лікування. Спочатку роблять попередню санацію верхніх дихальних шляхів (див. «Хронічний катар середнього вуха»), після чого роблять продування вуха (щодня), пневматичний масаж барабанної перетинки в сполученні з лікуванням, що сприяє підвищенню еластичності фляків: діатермія юшка, грязелікування, протеолитически ферменти. Лидазу вводять у барабанну порожнину методом електрофорезу, а розчин хімотрипсина за допомогою вдмухування через вушний катетер або через барабанну перетинку (див. вище). У випадку безуспішності консервативного лікування застосовують ендауральну операцію на середнім вусі, роблять висічення рубцевих тяжей, іноді видаляють стремя, що заміняють протезом з аутогенного хряща або тефлону закривають вільним трансплантатом (фасція, шкіра, жир з мочки вуха). Надалі протягом тривалого часу роблять продування вуха й пневматичний масаж барабанної перетинки. Однак досить часто виникає рецидив рубцевих зрощень і слух знову знижується. Іноді після операції спостерігаються ускладнення (гострий гнійний середній отит, зниження слуху до повної глухоти).

Профілактика гострого, хронічного катарального й серозного сальпингоотита, хронічного адгезивного середнього отиту й тимпаносклероза полягає у своєчасній санації верхніх дихальних шляхів (видалення аденоїдів та ін.), у вживанні заходів, що запобігають запалення середнього вуха. При виникненні останнього проводять лікування з наступними ранніми продуваннями вуха й вправами з позіхом. Необхідні систематичні профілактичні обстеження населення, особливо дітей, з дослідженням слуху з метою своєчасного виявлення ранніх форм цих захворювань.