Сторонні предмети стравоходу
Сторонні предмети попадають стравохід частіше із проковтуваною їжею. Це шматки м'яса, кості, зубні протези, монети. Дуже часто сторонні предмети бувають у психічних хворих, ув'язнених, іноді проковтують сторонні предмети з метою самогубства. Сторонні предмети стравоходу бувають в основному в дорослих і зупиняються завдяки шорсткості стінок стравоходу й наявності 3х фізіологічних звужень(1-вхід у стравохід - рот стравохід) II-місце перехреста з лівим бронхом. III- місце входу в шлунок. 75% всіх сторонніх предметів застряє у верхній третині стравоходу.
Турбує біль зміна ковтання, утруднення ковтання (їжа затримується й проходить) збільшена салівація. Іноді виникає біль при русі голови й шиї, біль у груди або уздовж хребта.
Більші сторонні предмети можуть викликати розлад подиху - за рахунок сдавления трахеї. Іноді може бути повна непрохідність стравоходу. Тут відзначають вегетативні розлади.
збліднення особи
частішання тиску, пульсу.
холодний піт
У деяких випадках, коли сторонній предмет впроваджується в слизувату оболонку стравоходу або травмує її (гостре тіло) у місці травми виникає запалення эзофагит, а якщо утягується навколишня клітка виникає периэзофагит (висока температура, інтоксикація, біль по ходу стравоходу)
Іноді сторонній предмет, частіше ушкоджує не тільки слизувату оболонку але й м'язовий шар т.е перфорує стінку стравоходу.
У це випадку розвивається важке ускладнення медиастенит. Хворого турбує біль у спині, між лопатками, поза лягавої собаки, хворої без свідомості.
Діагноз стороннього предмета ставлять на підставі рентгенів дослідження простий і контрастного (Барій або Йодлипол). Якщо це кістка хворої проковтує вату змочену цим розчином. Роблять езофагоскопію в дорослих під місцевим знеболюванням, у дітей під загальним наркозом і видаляють сторонній предмет. Езофагоскопію роблять натще вибирають трубку з урахуванням рівня застряглого стороннього предмета.
Після видалення стороннього предмета при наявності травми слизуватої призначають рідку їжу, проводять протизапальну й десенсебілізируючу терапію. Якщо є перфорація або підозра на неї, повністю виключається харчування через рот.
Опіки стравоходу
Опіки стравоходу в основному бувають термічні (звичайно при проковтуванні гарячої їжі, частіше рідкої, іноді при влученні гарячого повітря, пари) і хімічні – які виникають при проковтуванні звичайно концентрованих розчинів кислот і лугів прийнятих випадково або із суіцідальної метою. Вага місцевої й загальної поразки при хімічному опіку залежить від концентрації речовини, його кількості й тривалості впливу на тканину, від індивідуальної чутливості організму, від стану стравоходу.
Кислоти при зіткненні із тканинами віднімають H2O у білків і згортають їх завдяки чому утвориться щільний струп.
Лугу стикаючись із тканинами, також віднімають H2O у білків і розкладають їх образуя м'який, пухкий струп. Найбільш глибокі й загальні поразки стравоходу наступають після опіку лугами. Малоконцентрировани розчини кислот і лугів, звичайно викликають катаральне запалення слизуватої оболонки, що звичайно закінчується повним видужанням, без утворення рубцевих змін.
У деяких випадках, коли некротичні ушкодження обмежується слизуватою оболонкою виникають поверхневі спайки, які не порушують еластичності стінки. При поразці некрозом м'язового шару ковтки стравоходу утворяться глибокі рубцеві зміни всієї товщини стінки органа. У таких випадках виникає великий стеноз.
Клініка в перші годинники й дні після опіку характеризується гострим болем у ковтку й по ходу стравоходу, що підсилюються при ковтанні й кашлі. На слизуватій оболонці губ, порожнини рота, ковтки утворяться великі струпи HCl- білий H2SO4-чорний Hn3-жовтий
При опіках I ступеня ушкоджується лише поверхневий епітеліальний шар, що відривається на 3-4 день, оголюючи гиперемировану слизувату оболонку. Загальний стан хворого страждає мало.
Опіки II ступня викликають інтоксикацію, що найбільш виражена на 6-7 день у період відторгнення некротичних нальотів, що залишають ерозії. Потім утвориться поверхневий рубець.
Опіки III ступеня ушкоджується слизувата оболонка м'яза виникає важка інтоксикація. Відторгнення струпа відбувається до кінця2й тижня, утворяться глибокі виразки, загоєння яких затягується на кілька тижнів, а іноді й місяців.
При цьому утворяться грубі, деформовані фляки.
Поліпшення стану хворих відбувається до кінця 2й тижня після опіку. У цей час зникає біль при ковтанні, наявні виразки починають гранулювати, зникає інтоксикація. У місці з тим при III ступеня опіку це лише гадане поліпшення т.до гранулирование завершується утворенням фляків до кінця 2го місяці й тут з'являються ознаки затримки їжі або повної непрохідності стравоходу(дисфагія, регургитація, порушуються всі обміни, виснаження)
Діагноз – клініка, анамнез, Рентген дослідження, езофагоскопія не раніше 10го дня після опіку.
Лікування При опіках глотки й стравоходу повинне починатися якомога раніше при хімічних опіках у перші 6ч необхідно проводити нейтралізацію отруйної речовини, якщо опік викликаний їдким лугом, то необхідно дати один зі слабких розчинів оцтової або лимонної кислоти. Якщо відбулося отруєння кислотою, потрібно дати в розчині гідрокарбонат Na. При відсутності протиотрути варто використати H2O з додаванням половинного по обсязі кількості молока або білків сирих яєць. Припустимо промивання шлунка кип'яченою водою. Якщо ввести шлунковий зонд неможливо, дають випити 5-6 склянок промивної рідини, потім викликають блювоту, надавлюємо на корінь мови. Використають 3-4л промивної рідини.
Наряду з нейтралізацією й вимиванням отруйних речовин при опіках II-III ступені показані промивання й дезинтоксикационні заходу.
п/до пантопон, морфін
в/у глюкозу, гемодез, плазму, кров
с/судинні препарати
призначають а/б
Якщо хворий може ковтати, призначають дієту, що щадить, рясне питво, дають проковтувати маленькими порціями рослинне масло. При неможливості парентеральне й ректальне харчування. Дуже часто в процес утягується гортань. Може бути набряк гортані. Назначають - антигистамині препарати, глюкозу, Са, гормони іноді прибігають до трахеотомії. Найпоширенішим методом зменшенням рубцевого стенозу є раннє бужирование (профілактичне). Воно проводиться на 7-8 день при задовільному стані (це при легкому ступені опіку) проводиться більшими бужами більших розмірів м'якими (т.е опускаємо в гарячу H2O) для дітей за віком є відповідні розміри. Бужі залишають на 1 хвилину щодня в плині місяця. Потім 3 рази в тиждень, потім 1 раз у тиждень. Можна на тривалий строк залишити носопищеводний зонд. Можна призначати терапію, що розсмоктує, э/фарез із лидазой, в/м лидазу, біостимулятори, стероидни гормони.
Якщо хворий надходить у стадії рубцювання - призначають пізніше бужирование або лікувальне. Під загальним наркозом перебуває отвір і починаємо бужировать із самого маленького бужа (буж холодним ) уводимо з деяким зусиллям ,кінець буж повинен бути м'яким. Залишаємо на 5-7 хвилин. Поступово розмір бужа збільшують. При неможливості введення бужа, роблять гастростомию й проводять через звужений стравохід у шлунок і гастростому нитка, за допомогою якої обережно у зворотному напрямку простягають спочатку тонкі, а потім більше товсті бужі або роблять пластичну операцію на стравоході.
Профілактика
Необхідно проводити санітарно просвітню роботу з родителями із приводу зберігання отруйних речовин будинку. Повинні зберігатися в місцях недоступних для дітей. У відповідних організаціях, на підприємствах кислоти, луги повинні бути у відповідній тарі з етикеткою «отрута»
Необхідно також роз'яснити наслідку опіків стравоходу шляхом бесід.