49

Лекції з методики музичного виховання.

Тема: Становлення і розвиток музичного виховання в Західній Європі.

План:

1. Музичне виховання в Давній Греції.

2. Специфіка музичного виховання в добу Середньовіччя.

3. Музично-естетичні та виховні гуманістичні ідеали Відродження.

4. Просвітницькі ідеї музичного виховання і реалізація їх на практиці.

Література:

1. О.М. Олексюк. Музична педагогіка. Навч. посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188 с.

2. Падалка Г.М. Музична педагогіка: Курс лекцій. / за ред. В.Г. Бутенка. Херсон: ХДШ, 1995. - 104с.

Хрестоматійно мистецтво трактується як естетична форма діяльності людини. З’явилося мистецтво як засіб задоволення постійно зростаючих духовних потреб людини в естетичній насолоді і пізнанні, як засіб формування поведінки людини її поглядів та світогляду. Тому мистецтво виконувало і виконує велику кількість різних функцій. Серед них: виховна, естетична, етична, аксіологічна, ціннісно-орієнтаційна, перетворююча, пізнавальна та ін.

Античним системам виховання притаманно використання музичного мистецтва. Під музикою розуміли триєдність «мусичних мистецтв»: танцю, поезії та музики.

Започаткувавши основи естетики як науки, давньогрецькі мислителі трактували естетичні категорії як моральні. Так, Піфагор з’ясував, що музика здатна впливати на мораль і пристрасті, встановлювати душевну гармонію. Сократ вбачав в творах мистецтва високий моральний ідеал, який формує душу і тіло людини (калокагатія). Він першим прийшов до висновку, що етичне і естетичне находиться в прямом зв’язку. Учень Сократа Платон розглядав калакагатію як відповідність моральних, естетичних, інтелектуальних та фізичних сил. Філософа цікавила соціальна та виховна сутність мистецтва.

Найвищого розвитку калокагатія набула в працях Аристотеля, де він доводить, що головним завданням мистецтва є моральне виховання, заповнення дозвілля і приємне проведення часу. Аристотель висунув принцип активної практики як способу засвоєння естетико-художніх норм мистецтва.

Морально-естетичну природу мистецтва давні греки втілили в категорію «катарсис»(очищення). Видатні мислителі античності неодноразово відмічали магічну силу впливу музики, її здатність пробуджувати прагнення до кращого, з чого випливала необхідність використання музичного мистецтва як предмета виховання.

2. Епоха Середньовіччя характеризується значним впливом релігії на всі сфери суспільного життя. В духовній атмосфері середньовіччя панувало релігійне світовідчуття. Тому етичне виховання прийшло на зміну естетичному.

Теорія виховання обов’язково своїм центром мала релігійний ідеал. Музиці відводили роль виховання релігійної моральності. Народну та світську музику відкидали як гріховну. Найважливішим музичним символом церковного ідеалу став унісонний спів. Взірцем такої простої за формою та змістом музики став григоріанський хорал. В церковних школах здійснювалося співацьке виховання дітей.

Методами навчання були: колективний хоровий спів на слух. Учитель при цьому користувався засобами хейрономії (умовними рухами рук). Відомим реформатором музичної освіти середньовіччя був монах Гвідо Аретинський. Він увів чотирьохлінійний нотний стан з буквеним позначенням висоти звуку. Йому також приписують один з дидактичних методів «гвідонова рука»

3. В епоху Відродження на зміну ідеології Середньовіччя приходить нове розуміння світу – антропоцентричне. Нові ідеали зумовили мету естетичного виховання – формування всебічно розвинутої особистості. Педагогічні трактати того часу підкреслюють очисну роль мистецтва. Музика, на думку педагогів гуманістів не просто розвага, а засіб створення гармонійного життя.

Одноголосий спів змінюється на багатоголосий. Встановлюється поділ хору на чотири основні партії. З’являються нові жанри: мотет, модрігал, балада, опера тощо. Бурхливого розвитку також набуває інструментальна музика.

Музичне виховання відбувається в церковно-приходських школах та дитячих притулках «консерваторіях», де приймали і навчали музично обдарованих дітей. В них викладали А. Скарлатті та А. Вівальді.

Існували і приватні школи, де навчали писати, читати, грати на декількох інструментах, розмовляти на 5 – 6 мовах.

Лекція. Тема: Періодизація становлення та розвитку музичної освіти в Україні.

План:

1. Музичне мистецтво найдавніших часів.

1. Музичне виховання в Україні в період Київської Русі.

2. Розвиток музичного навчання в період Слов’янського Відродження.

3. Особливості музичного виховання в період Українського барокко.

Література: