7 Контрольні питання

7.1Фізичний зміст понять: температура плавлення, теплота плавлення, кристалізація. Умови плавлення.

7.2Чому температура під час плавлення не змінюється?

7.3Дати пояснення за побудованим графіком змінення температури із зміненням часу.

8 Література

Трофимова Т.И. Курс физики: Учеб. пособие для вузов. 1999

9 ВИСНОВОК: зробити самостійно.

10 Домашнє завдання: підготуватись до наступної лабораторної роботи

Лабораторна робота №3

Тема:Визначення коефіцієнту поверхневого натягу методом відриву кільця.

Мета. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу води та порівняти з теоретичним значенням.

Завдання

2.1 Методом відриву кільця визначити коефіцієнт поверхневого натягу води.

2.2 Необхідні виміри зробити за допомогою штангенциркуля.

2.3 Обчислити за експериментальними даними коефіцієнт поверхневого натягу води.

3 Обладнання 3.1 Спеціальна установка.

3.2 Штангенциркуль.

Технічні ваги.

Досліджувана рідина – вода.

4 Вказівки на теоретичний матеріал

4.1 Властивості поверхні рідини. ( Л.1., с.126)

4.2 Змочування. ( Л.1., с.130)

5 Теоретичні положення

Поверхневий натяг можна визначити шляхом виміру сили, яку потрібно прикласти перпендикулярно до поверхні рідини для відриву різних твердих тіл від цієї поверхні. Так як тіло, яке відриваємо ,змочується рідиною, то разом з ним підіймається деяка кількість рідини, т.б. вільна поверхня рідини буде збільшуватись. Внаслідок намагання цієї поверхні скоротитися з’являється сила поверхневого натягу. Якщо сила, яка діє на тіло, дорівнює за значенням силі поверхневого натягу, то тіло одірветься.

Роздивимось кільце із зовнішнім діаметром D товщею d, яке дотикається поверхні рідини. При підніманні кільця над поверхнею рідини між кільцем і поверхнею води утворюється викривлена плівка. Зовнішня поверхня цієї плівки тягне кільце вниз із силою:

F=σ ∙ π ∙ D

внутрішня поверхня — із силою :

F= σ ∙ π ∙ (D – d)

Рівнодіюча сила, яка утримує кільце:

σ π D + σ π (D – d) ≈ 2 σ ∙ π (D – d).

У момент відриву F = 2σ ∙ π (D – d), звідки

Так як діаметр і товща кільця можуть бути виміряні штангенциркулем, то визначення коефіцієнту поверхневого натягу зводиться до визначення сили відриву F.

6 Порядок виконання роботи

6.1 Воду налити у ємність і обережно підняти її до торкання рідини і кільця.

Помітити по шкалі покази рівню на якому знаходиться кільце.
Обережно опускаючи ємність з рідиною помітити покази рівню кільця по шкалі у момент відриву кільця ( максимальне розтягнення пружини ).
Загрузити площину гирьками , поки кільце не опуститься на раніше помічені покази. Користуючись законом Гука, знайти значення сили поверхневого натягу( у момент відриву кільця сила поверхневого натягу зрівноважена силою пружності; сила пружності буде чисельно дорівнювати силі тяжіння , значить сила натягу чисельно дорівнює модулю сили тяжіння)

F=mg ,

де m-маса гирьок, якими ми загрузили кільце, g-прискорення вільного падіння.