Сутність прибутку

Прибуток є одним з найважливіших показників фінансової діяльності, по якому визначається рейтинг підприємства (фірми). Наявність прибутку свідчить про ефективність виробництва, благополучний фінансовий стан підприємства. Це одне з основних джерел накопичень і утворення фінансових ресурсів підприємств і держави.

Прибуток – це частина валового доходу підприємства (фірми) за вирахуванням всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність.

Прибуток забезпечує умови розширеного відтворення і тому виступає критерієм ефективності підприємницької діяльності. Для оцінки прибутку як фінансового результату діяльності доход зіставляється з витратами. Результатом цього є різниця з позитивним або негативним значенням. Позитивне значення – це прибуток, а негативне – збиток. Отже, прибуток є частиною доходу, що залишається підприємству після відшкодування витрат і сплати податків та обов'язкових зборів:

П = Дч – В – Под

де П – чистий прибуток;

Дч – чистий доход;

В – витрати;

Под – податки й обов'язкові збори.

Валовий прибуток є загальною сумою доходу від всіх видів діяльності підприємства (фірми) як на території України, так і за її межами і включає:

загальні доходи (виручку) від реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, а також від реалізації цінних паперів;

дохід від здійснення банківських, страхових і інших операцій за поданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, коштовними паперами, борговими зобов'язаннями і вимогами;

доходи від товарообмінних (бартерних) операцій, від операцій з розрахунками в іноземній валюті;

доходи від спільної діяльності, від здійснення операцій лізингу (оренда), а також у вигляді дивідендів, відсотків, роялті; доходи від позареалізаційних операцій.

З валового доходу виключаються:

суми акцизного збору, ПДВ, мит, митних зборів і т. д. ;

інші суми, визначені законодавством.

Різниця між валовим доходом і сумами, що виключаються з нього, називається скоригованим валовим доходом.

Сума витрат підприємства в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуються цим підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, утворює валові витрати.

Для підприємств (фірм), основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, не використовувану в сільськогосподарському виробничому звороті.

Розрізняють необхідний і граничний прибуток.

Необхідний прибуток характеризується сумою, достатньою для підтримки виробничо-господарської діяльності підприємства (фірми) при досягнутих обсягах випуску продукції (робіт, послуг). Розмір необхідного прибутку для товаровиробника визначається вирішенням двох завдань: забезпеченням конкурентоспроможності продукції і можливістю різних виплат що працює у вигляді дивідендів, премій і задоволення їх соціальних потреб. Сума необхідного прибутку співвідноситься з собівартістю продукції.

Граничний прибуток може бути гранично високий і гранично низькой. Логічно передбачити, що меж гранично високого прибутку не існує, оскільки будь-яке підприємство (фірма) прагне до здобуття як можна більшому прибутку від результатів своєї діяльності. Гранично низький прибуток характеризує мінімальну вигоду виробника, нижче за яку процес виробництва стає безглуздим.

Економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:

прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадження досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.