Суть і функції ринку

Ринок – це, перш за все, головний регулюючий механізм у системі суспільного відтворення, що функціонує на основі товарного виробництва. З цього погляду в ньому постійно відбуваються процеси, які й виступають елементами цього регулювання. До найбільш важливих, ключових категорій слід віднести категорію попиту і пропозиції.

Функції ринку:

регулююча – забезпечує зв’язки між різними галузями, між попитом і споживанням; встановлює пропорції витрат і прибутків; забезпечує безперервність відтворення капіталу;

стимулююча – ринок сприяє тим виробникам, які найбільш раціональ-но використовують фактори виробництва; які скорочують індивідуаль-ні затрати робочого часу, стимулює запровадження досягнень НТП в виробництво; спонукає виробників до нових видів продукції;

розподільча – якщо затрати індивідуального робочого часу на вироб-ництво товарів перевищують суспільно необхідні затрати, то такі това-ри не витримають цінової конкуренції: тобто ринок розподіляє доходи виробників. Для одних виробників створюються умови для подальшого розвитку; для інших – настає питання подальшого існування. Відбувається соціальне розшарування суспільства за доходами.

інтегруюча – об’єднання економіки країни в одне ціле; створення системи зв’язків між сферами виробництва і споживання;

ціноутворююча – встановлення цін відповідно з законом вартості та врахуванням корисності.

інформаційна – ринок дає об’єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів (корисність і затрати). про рівень витрат і доходів, про ефективність національної економіки в цілому.

Ринок забезпечує збалансованість розвитку економіки, бо він визначає скільки і яких товарів треба виробити. Він побудований на конкурентних відносинах, стихійності розвитку. Для сучасного рику характерною ознакою є значна ступінь державного регулювання.

Принципи ринкової економіки

Ринкова економіка заснована на принципах:

наявність великої кількості учасників конкуренції;

вільний доступ до ринку, як і вільний вихід з нього;

відсутність державної власності;

абсолютна мобільність усіх видів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що забезпечує можливість вільного перерозподілу їх між: різними виробництвами і галузями економіки;

однорідність виробів на ринку;

повна поінформованість учасників ринку про ситуацію на ньому;

відсутність будь-якої монополії, а також інфляції, безробіття, надвиробництва.

Найважливіші принципи ринкової економіки: приватна власність, економічна свобода, особиста заінтересованість, конкуренція, обмежене управління.

У ринковій економіці всі ресурси (фактори виробництва), а також результати інтелектуальної праці перебувають переважно у власності приватних осіб та інституцій, а не уряду. Приватна власність дає змогу окремим особам та підприємствам на свій розсуд залучати та використовувати ресурси, право вільно купувати фактори виробництва, організовувати виробництво товарів і послуг, продавати їх на ринкові. Володіння приватною власністю сприяє нагромадженню заощаджень і багатства, заохочує до приватної ініціативи та працьовитості, гарантує дотримання добровільно укладених контрактів і невтручання.

Усі форми власності мають право бути представленими в сучасній ринковій економіці. Це означає й те, що можливі різні тенденції у самій правовій формі власності: тут можуть бути і приватизація, і реприватизація, перехід однієї форми власності в іншу. Однак за однієї умови ~ усі процеси мають відбуватися не через примус, рішення «згори», а на засадах вільного економічного вибору.

З приватною власністю нерозривно пов´язаний інститут економічної свободи. Про ринок можна говорити тоді, коли всі його елементи (попит, пропозиція і ціна) формуються вільно. Це передбачає широкий діапазон свободи: на виробників не повинні тиснути директивні розпорядження; вибір покупців не має бути обмежений різними адміністративними приписами, а визначатися купівельною спроможністю, що визначена власністю і доходами; цін не може встановлювати держава-вони мають формуватися під впливом вільної гри сил попиту і пропозиції.

Складниками економічної свободи є: свобода підприємництва; свобода споживання; свобода переміщення ресурсів між різними галузями економіки; свобода ціноутворення.