
- •Тема 3. Майстерність педагогічного спілкування (зо год.)
- •Тема 3. Майстерність педагогічного спілкування План
- •Професіно-педагогічне спілкування: сутність, особливості, функції та структура
- •1.1. Суть, особливості і функції педагогічного спілкування
- •63 1.2. Структура педагогічного спілкування
- •Як діалогічне
- •2. Домінанта педагога на співрозмовникові і взаємовплив поглядів.
- •3. Модальність висловлювання і персоніфікація повідомлення.
- •4. Поліфонія взаємодії і надання вчителем розвиваючої допомоги.
- •5. Двоплановість позиції педагога у спілкуванні.
- •2. Стилі педагогічного спілкування
- •Спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю.
- •З. Педагогічний вплив як основа педагогічної взаємодії: його функції, принципи, елементи, прийоми і операції.
- •3.1. Функції педагогічного впливу
- •3.2. Елементи педагогічного впливу
- •3.3. Принципи, прийоми та операції педагогічного впливу
- •4. Майстерність забезпечення зворотного зв'язку у педагогічній взаємодії
З. Педагогічний вплив як основа педагогічної взаємодії: його функції, принципи, елементи, прийоми і операції.
3.1. Функції педагогічного впливу
Нагадаємо, як можуть взаємодіяти учасники педагогічного процесу.
Вчитель може вважати учня об’єктом взаємодії:
маніпулювати ним,
підкорювати його собі,
пригнічувати його волю.
Такі взаємини між вчителем і учнями називають суб'єкт-об'єктними, бо вчитель завжди виступає суб'єктом педагогічного процесу.
Навіть при зовнішній доброзичливості, педагог інколи підтримує суб'єкт-об'єктні стосунки з учнями. Це може бути викликане
соціальною позицією вчителя,
його потребою в самореалізації,
відсутністю інтересу до учнів,
формалізмом у стосунках,
прагненням продемонструвати свою освіченість,
володіння науковим стилем мовлення тощо.
Вплив учителя на учнів у випадку подібних взаємин буде одностороннім
(вчитель-учень).
Учні змушені прилаштовуватися під настрій і вимоги вчителя,
задовольняти його інтереси,
відчувати свою непотрібність, другорядність.
Такі стосунки не є продуктивними.
По-іншому відбувається педагогічна взаємодія в тому разі, коли вчитель вважає учня її суб'єктом. Тоді взаємини стають суб'єкт-суб'єктними. Має місце взаємний вплив суб'єктів спілкування, який поєднує в собі
фізичний (аудіальний, візуальний, кінестетичний)
і духовний вплив.
У процесі взаємодії обидві сторони висловлюють судження і обмінюються інформацією,
діляться своїми оцінками з приводу різних подій і явищ,
висловлюють взаємні симпатії і антипатії.
Такі відносини між дорослими людьми сприймаються як належне, а от в системі „вчитель-учень" зустрічаються не так часто.
І тільки від учителя залежить, чи зуміє він свій вплив на учня організувати так, щоб він сприймався ним як71
вчасна і ненав'язлива підтримка,
викликав довіру учня,
сприяв його саморозвитку.
В чому полягає призначення педагогічного впливу? В тому,
щоб надавати учневі можливість самостійно і свідомо ставати суб'єктом власного життя,
робити правильний вибір.
Для цього педагог має
ініціювати активність дитини,
стимулювати ії потребу в тих чи інших заняттях.
Треба показувати учням різноманітні варіанти можливих дій,
щоб вони могли вибирати або комбінувати відомі їм варіанти, створювати нові, власні.
Активізація діяльності учнів повинна супроводжуватися наданням їм можливостей
приймати рішення,
робити індивідуальний вибір і нести за нього відповідальність: не хочеш їсти ножем і виделкою — брудни руки, не можеш зберігати таємницю — не дивуйся, що не маєш друзів.
Таким чином, основними функціями педагогічного впливу можна вважати [13, с. 33]:
ініціювання активності особистості учня;
оснащення його різноманітними способами діяльності;
стимулювання індивідуального вибору учня.