1. Як діалогічне

2. або як монологічне.

У авторитарного вчителя переважає монолог: вказівка, інструкція, настанова, роз'яснення.

Особистіснозорієнтований педагог, що прагне до майстерності, опановує ведення діалогу.

Основні ознаки діалогічного педагогічного спілкування автори книги "Педагогічна майстерність" [12, с 205-208] детермінують таким чином:

1. Визначення рівності особистісних позицій, відкритість і довіра партнерів. Ця ознака є сутністю суб’єкт-суб'єктних стосунків. Така рівність забезпечується

   • спільним пошуком,

   • спільним аналізом,

   • спільним виправленням помилок,

   • включенням учнів у процес, 65

   • формування оцінних суджень щодо їхньої поведінки

   • та пошуку шляхів самовиховання.

2. Домінанта педагога на співрозмовникові і взаємовплив поглядів.

З практики відомо, що вчитель може зосереджувати свої інтереси на певних об'єктах, власних вимогах, потребах справи, інтересах колег і на потребах учнів.

Гуманізація педагогічної взаємодії полягає

• у наданні переваги інтересам розвитку учнів,

• при діалозі — у зосередженості на співрозмовникові,

• в центрі уваги вчителя має бути учень, його мета, мотиви, точка зору, рівень підготовленості до діяльності.

А це зумовлює і готовність вчителя змінювати свої наміри, свої думки відповідно до реакції співрозмовника, і

3. Модальність висловлювання і персоніфікація повідомлення.

Можна говорити „вважається...", „кажуть..." і тим самим знеособлювати судження. Спілкування-діалог передбачає

• персоніфіковану манеру висловлювання („я вважаю...")

• і модальність як суб'єктивно-особистісне ставлення педагога до інформації.

4. Поліфонія взаємодії і надання вчителем розвиваючої допомоги.

Поліфонія у взаємодії передбачає

• можливість для кожного її учасника викладу своєї позиції.

Розвиваюча допомога — це

• надання можливості кожному самостійно вирішувати свої проблеми, докладаючи при цьому власні зусилля.

5. Двоплановість позиції педагога у спілкуванні.

У процесі професійного спілкування педагог веде діалог не лише з партнером, а й з самим собою:

• активне входячи у взаємодію,

• він водночас аналізує ефективність втілення власного задуму.

• Це дає йому змогу зберегти ініціативу у спілкуванні,

• дотримуватись надзавдання в педагогічній дії

• і перебудуватися під час діалогу.

Важливий момент управління спілкуванням — це отримання зворотного зв'язку. 66

• Уміння уважно слухати учнів,

• |встановлювати з ними візуальний контакт допомагає вчителю

• визначити рівень засвоєння навчального матеріалу,

• відчути загальну атмосферу уроку, настрій дітей,

• їхню готовність до взаємодії,

• забезпечити позитивний психологічний клімат.

На четвертому етапі педагогічного спілкування головним є аналіз здійсненої системи спілкування та успішного моделювання нової.

• Це етап самокорегування —

  • співвіднесення мети, засобів, результатів взаємодії,

  • визначення своїх помилок,

  • пошук шляхів їх усунення.