63 1.2. Структура педагогічного спілкування

Структуру педагогічного спілкування Кан-Калик В.А. розглядає у відповідності з логікою педагогічного процесу і виділяє такі його основні етапи [6, с 27]:

• прогностичний етап – (моделювання майбутнього спілкування з класом);

• „комунікативна атака" (організація спілкування на почат-ку взаємодії);

• управління спілкуванням в ході педагогічного процесу;

• аналіз здійсненої системи спілкування;

• моделювання наступної діяльності.

На першому етапі вчителю важливо

• виділити головні завдання майбутнього спілкування

• на основі вивчення класу і окремих учнів. На думку Кан-Калика В.А., програма комунікативної підготовки до спілкування має містити [6, с 28-29]:

• згадування позитивних моментів спілкування,

• уявлення того, як клас і окремі учні сприймуть вас і ваше викладення матеріалу,

• організацію спільної діяльності,

• продумування варіантів взаємодії. На цьому етапі важливими є прогностичні здібності вчителя.

На другому етапі (комунікативної атаки) важливе уміння вчителя швидко залучати клас до роботи:

• володіння технологією оперативного орієнтування — співставлення уявної моделі спілкування із наявною обстановкою, корекція цієї моделі;

• привернення уваги до себе, використання при цьому різних варіантів: мовного, рухово-знакового, змішаного, паузи;

• „зондування душі об'єкта" (Станіславський К.С.), тобто прагнення зрозуміти емоційний стан учнів, настрій, рівень тривожності. Тут особливо важливі перцептивні здібності вчителя, уміння правильно сприймати учня.

Найважливіший третій етап — управління спілкуванням.

Саме він надає спілкуванню професійно-педагогічної спрямованості.

Ініціатором спілкування має бути вчитель. Варто запам'ятати кілька правил, які оптимізують взаємодію [12, с 123]: 64

• формуйте почуття „ми” , демонструйте спільність поглядів;

• встановлюйте особистісний контакт; як візуальний, так і мовний та кінестичний;

• демонструйте власне ставлення (усмішкою, інтонацією, мімікою, пантомімікою, зміною дистанції);

• показуйте яскраві цілі спільної діяльності;

• передавайте своє розуміння внутрішнього стану учнів; виявляйте до них інтерес;

• створюйте ситуації успіху.

Це допоможе вам подолати бар'єри спілкування,

• перш за все соціальний, який виникає внаслідок різного соціального статусу вчителя і учня.

• Крім того, бар'єри можуть бути фізичними (стіл вчителя),

• гностичними (недоступність пояснення матеріалу вчителем),

• психологічними (страх перед класом, перед можливістю допустити фактичну чи методичну помилку, відсутність контакту, неспівпадання установок, звуження функцій спілкування, негативна установка на клас, наслідування тощо).

Епіцентром педагогічного спілкування є викладення вчителем навчального матеріалу.

Важливо пам'ятати при цьому, що залежно від орієнтації (особистісна чи рольова) та активності його учасників воно може розвиватися за двома основними типами: