10. Зони радіаційного забруднення. Причини і види.

Головну радіаційну небезпеку представляють запаси ядерної зброї й палива й радіоактивні опади, які утворилися в результаті ядерних вибухів або аварій і витоків у ядерно-паливному циклі - від видобутку й збагачення уранової руди до поховання відходів. У світі накопичені десятки тисяч тонн матеріалів, що розщеплюються, що володіють колосальною сумарною активністю.

Радіаційні забруднення, пов'язані з технологічно нормальним ядерним паливним циклом, мають локальний характер і доступні для контролю, ізоляції й запобігання емісій. Експлуатація об'єктів атомної енергетики супроводжується незначним радіаційним впливом. Багаторічні систематичні виміри й контроль радіаційної обстановки не виявили серйозного впливу на стан об'єктів навколишнього природного середовища. Дози опромінення населення, що проживає на околицях АЕС, не перевищують 10 мкЗв/рік, що в 100 разів менше встановленого припустимого рівня. аварій реакторів АЕС зараз оцінюється як 10 -⁴ --10 ^-5 у рік .

10. Вимоги до розміщення АЕС.

10. Протирадіаційний захист в умовах радіаційної аварії.

Протирадіаційний захист – це комплекс заходів цивільної оборони, що направлені на попередження та послаблення дії іонізуючих випромінювань, радіоактивних викидів та сильнодіючих отруйних речовин.  Протирадіаційний захист населення включає в себе наступні заходи:  ‒визначення та оцінка радіаційної обстановки;  ‒розробка та введення в дію режимів радіаційного захисту;  ‒організація та проведення дозиметричного контролью радіаційного фону;  ‒засоби захисту населення при радіаційному забрудненні;  ‒забезпечення населення та невоєнізованих формувань цивільної оборони засобами протирадіаційного захисту (протигази, засоби захисту шкіри та інше, накопичення, зберігання, видача);  ‒ліквідація наслідків радіоактивного ураження (спеціальна санітарна обробка, обеззараження місцевості та споруд) та інші.  Необхідно відзначити, що засоби захисту населення також підрозділяються на колективні та індивідуальні. При радіаціному забрудненні важливіше місце відіграє колективний захист. Насамперед для укриття людей заздалегідь будуються захистні споруди: схованки та протирадіаційні укриття. Схованки забезпечують найбільш надійний захист від усіх уражаючих факторів будь-якої зброї масового знищення (у тому числі й нейтрального), всіх видів звичайної зброї, а також від шкідливих наслідків застосовання ядерної зброї (від високих температур, отруйних випарувань, димів, обвалів, уламків пошкоджених будівель і т.д.) у схованках можна знаходитися тривалий час. 

10. Прогнозування радіоактивного забруднення.

Прогнозування радіоактивного забруднення проводиться на основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій на атомних електростанціях, на основі встановлених закономірностей залежно від масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.

Середнім вітром називається вітер, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти піднімання верхньої кромки хмари вибуху.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

За результатами прогнозування проводиться оцінка можливих наслідків впливу радіоактивного забруднення на населення, на ведення рослинництва, тваринництва, лісового господарства та промислову діяльність.

Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів рятувальних формувань, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.