
- •Питання на залік для студентів 5 курсу з дисципліни «Цивільний захист»
- •Ознаки і класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Галузевий та територіальний моніторинг за станом безпеки.
- •Урядова інформаційно-аналітична система з нс.
- •Концепція управління ризиками нс техногенного і природного характеру.
- •Поняття про пно, державний реєстр пно, пно Кривбасу.
- •Методичні положення ідентифікації і паспортизації пно.
- •Основні завдання органів управління з питань нс та цивільного захисту населення.
- •9. Єдина державна система цз населення і території.
- •Особливості планування при аваріях на пно.
- •Навчання персоналу ог діям в умовах нс.
- •Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •Поняття «вогнестійкості», її особливості.
- •Порівняльна характеристика вогнегасників.
- •Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •Зони радіаційного забруднення. Причини і види.
- •Протирадіаційний захист в умовах радіаційної аварії.
- •Прогнозування радіоактивного забруднення.
- •Дезактивація. Види, призначення.
- •Оцінка хімічної обстановки.
- •Геоінформаційні системи в оцінці хімічної обстановки.
- •Превентивні заходи щодо зниження хімічного впливу на ог.
- •Дегазація, види та призначення.
- •Протиепідемічні заходи.
- •Дезінфекція.
- •Загальна характеристика інженерної обстановки.
- •Ступені руйнування ог.
- •Характеристика зон затоплення при руйнуванні греблі водосховищ.
- •Заходи захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •Характеристика зсувів.
- •Інженерна підготовка зсувонебезпечних територій.
- •Оцінка стійкості об'єктів господарювання.
- •Основні напрями підвищення стійкості ог в умовах нс.
- •Підвищення стійкості роботи комунально-енергетичних мереж ог.
- •Загальна характеристика засобів захисту людей в нс.
- •Характеристика захисних споруд.
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри.
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання людини (протигази, промислові респіратори).
- •Фінансування заходів з ліквідації наслідків нс.
- •Страховий механізм збитків відшкодування збитків від нс.
- •Створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •Ранжування територій з позицій нс.
- •Зонування територій з позицій нс.
- •Механізм відшкодування збитків постраждалим внаслідок від нс.
- •Бізнес-план інвестиційного проекту з урахуванням ризику виникнення нс.
Категорії приміщень за пожежною безпекою.
Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій – А, Б, В, Г, Д. До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28(С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28(С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріалиякі здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б). До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я. До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані. На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу тепла, тобто їх вогнестійкість.
Поняття «вогнестійкості», її особливості.
Вогнестійкість – здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні експлуатаційні функції. Вогнестійкість конструкцій будівель характеризується межею вогнестійкості. Межа вогнестійкості – це час, на протязі якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація. Основними факторами, що впливають на межу вогнестійкості конструкцій, є волога, коефіцієнт теплопровідності і міцність арматури.
Заходи усунення пожеж.
Під засобами гасіння розуміються вогнегасні склади, пожежні автомобілі, пожежні поїзди, пожежно-технічне озброєння, а також інша техніка, яка може бути використана для гасіння пожеж.
За призначенням засоби гасіння поділяються на вогнегасні речовини, що припиняють горіння, засоби доставки вогнегасних речовин, їх отримання, а також виконання інших робіт на пожежі.
Засоби гасіння пожеж поділяються на декілька типів відповідно способів транспортування.
Основні з них це:
1)ручні (до них відносяться більша частина вогнегасників);
2)пересувні (деякі вогнегасники та мотопомпи для подачі води під тиском, а також пожежні автомобілі);
3)стаціонарні (до них відносяться стаціонарні установки автоматичного пожежогасіння);
Вогнегасники - це технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення.