- •Питання на залік для студентів 5 курсу з дисципліни «Цивільний захист»
- •Ознаки і класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Галузевий та територіальний моніторинг за станом безпеки.
- •Урядова інформаційно-аналітична система з нс.
- •Концепція управління ризиками нс техногенного і природного характеру.
- •Поняття про пно, державний реєстр пно, пно Кривбасу.
- •Методичні положення ідентифікації і паспортизації пно.
- •Основні завдання органів управління з питань нс та цивільного захисту населення.
- •9. Єдина державна система цз населення і території.
- •Особливості планування при аваріях на пно.
- •Навчання персоналу ог діям в умовах нс.
- •Категорії приміщень за пожежною безпекою.
- •Поняття «вогнестійкості», її особливості.
- •Порівняльна характеристика вогнегасників.
- •Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації.
- •Зони радіаційного забруднення. Причини і види.
- •Протирадіаційний захист в умовах радіаційної аварії.
- •Прогнозування радіоактивного забруднення.
- •Дезактивація. Види, призначення.
- •Оцінка хімічної обстановки.
- •Геоінформаційні системи в оцінці хімічної обстановки.
- •Превентивні заходи щодо зниження хімічного впливу на ог.
- •Дегазація, види та призначення.
- •Протиепідемічні заходи.
- •Дезінфекція.
- •Загальна характеристика інженерної обстановки.
- •Ступені руйнування ог.
- •Характеристика зон затоплення при руйнуванні греблі водосховищ.
- •Заходи захисту населення при катастрофічних затопленнях.
- •Характеристика зсувів.
- •Інженерна підготовка зсувонебезпечних територій.
- •Оцінка стійкості об'єктів господарювання.
- •Основні напрями підвищення стійкості ог в умовах нс.
- •Підвищення стійкості роботи комунально-енергетичних мереж ог.
- •Загальна характеристика засобів захисту людей в нс.
- •Характеристика захисних споруд.
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри.
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання людини (протигази, промислові респіратори).
- •Фінансування заходів з ліквідації наслідків нс.
- •Страховий механізм збитків відшкодування збитків від нс.
- •Створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •Ранжування територій з позицій нс.
- •Зонування територій з позицій нс.
- •Механізм відшкодування збитків постраждалим внаслідок від нс.
- •Бізнес-план інвестиційного проекту з урахуванням ризику виникнення нс.
Оцінка стійкості об'єктів господарювання.
Під стійкістю роботи об’єкта господарювання розуміють здатність його в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а вразі слабких та середніх руйнувань, або порушенні матеріального постачання відновлювати виробництво у стислий термін.
На стійкість роботи а також на запобігання виникнення надзвичайних ситуацій впливають такі фактори:
‐ Захищеність робітників та службовців від уражаючих факторів надзвичайних ситуацій;
‐ Здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта (будівель, споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем) протистояти руйнуючій дії уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха та сучасноїзброї;
‐ Надійність постачання об’єкта електроенергією, водою, паливом, комплектуючими та сировиною;
‐ Підготовленість об’єкта до проведення аварійно-рятівних та відбудовних робіт;
‐ Оперативність управління виробництвом та здійсненням заходів ЦО в надзвичайних ситуаціях
Основні напрями підвищення стійкості ог в умовах нс.
Підвищення стійкості об’єкта досягається проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних, організаційних заходів.
Інженерно-технічні заходи вміщують роботи, що забезпечують стійкість виробничих будівель і споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем.
Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості об’єкта шляхом зміни технологічного процесу у бік спрощення виробництва кінцевої продукції та виключення або обмеження розвитку аварій.
Організаційні заходи передбачають розробку ефективних дій керуючого складу, штабу, служб та формувань ЦЗ при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт та відновлення виробництва.
Підвищення стійкості роботи комунально-енергетичних мереж ог.
Основні способи захисту, які мають відношення до усіх мереж: - заглиблення комунікацій або розміщення їх і лотках на не високих естакадах з наступним обвалуванням ґрунтом; - закільцювання трубопроводів у межах об’єкту; - установка запірно – регулюючої апаратури в оглядових колодязях на території, яка не завалюється. - установка ребер жорсткості на вигинах трубопроводів. Надійність енергопостачання підвищують використанням автономного джерела, устроєм автоматичного відключення при виникнення перенапруги, постачанням електроенергії на об’єкт і до дільниць по підземним кабельним лініям. Дублюються найбільш уразливі елементі(трансформаторні підстанції, розподільчі і диспетчерські пункти) енергопостачання. Система газопостачання буде працювати надійніші коли об’єкт має запаси газу, які зберігають у газгольдерах. Газ до об’єкту підводять з двох напрямків. На випадок руйнування газових мереж необхідно їх обладнувати устроєм для автоматичного відключення і запірну арматуру зі дистанційним управлінням. Забезпечення парою і теплом більш стійке при використанні двох джерел постачання, один з яких автономна котельня. Її треба розміщувати в підвальних приміщеннях або в спеціальних окремо розміщених спорудах. Теплові мережі закільцюються, паралельні дільниці з’єднуються перемичками.