4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.

До основних відтворю¬вальних ознак свиней відносяться: багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда у 2 місяці, вирівняність гнізда, материнські якості, запліднюваність. Одним із основних показ¬ників, що характеризують високі відтворювальні якості, є міцність конституції. Цей показник повинен обов'язково враховуватися при відборі кнурів і свиноматок за відтворювальними якостями.Багатоплідність свиней. Розрізняють потенційну і фактичну багатоплідність. Фактична багатоплідність — кількість живих поросят при народженні, що припадає на один опорос; потен¬ційна — кількість яйцеклітин, що утворилась при овуляції. Як правило, приблизно 30—40 % яйцеклітин гине до запліднення і на різних стадіях розвитку плода. Основні причини їх загибе¬лі: спадкові особливості, порушення в технології годівлі і утри¬манні, неправильні строки парування свиноматок (осіменіння), погана якість сперми кнурів і т.д. Великоплідність. Великоплідність — середня маса одного по¬росяти при народженні. Цей показник має велике значення для подальшого росту свиней. Середня великоплідність поросяти 1,1—1,3 кг. Поросята живою масою менше 1 кг, як правило, є ослабленими.Велике значення має вирівняність гнізда по великоплідності. Вирівняність гнізда визначається відхиленням окремих поросят від середньої великоплідності гнізда. Молочність. Одержати дані про фактичну кількість молока у свиноматок дуже важко, тому молочність визначають за ма¬сою гнізда в 21-денному віці. Природно, що вона не відповідає кількості виробленого молочною залозою молока, оскільки на утворення 1 кг живої маси поросяти витрачається приблизно 3 кг молока і, крім того, поросята до 21-денного віку споживають підкорм, який теж впливає на масу гнізда. Для уявлення про кількість виробленого свиноматкою молока необхідно масу гнізда у 21-денному віці помножити на коефіцієнт 3.За біологічним складом молоко свиней значно відрізняється від коров'ячого. В ньому в 1,5 раза більше сухих речовин, біл¬ка, лактози. За 60 днів фактична молочність свиноматки скла¬дає 200—250 кг, у кращих свиноматок — 350—400 кг. Маса гнізда у 2 місяці. Маса гнізда — важлива селекційна ознака, від якої в кінцевому підсумку залежить продуктивна цінність свиноматки. Середнього масою гнізда у 2 місяці визна¬чається переважно товарна продукція свиноматки, одержана за рік. На цей показник впливають багатоплідність, великоплід-ність, молочність, кількість поросят в 1,5 місяця.

5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.

М'ясні якості визначають:забійною масою (кг) кожної туші зі шкурою, без голови, кінцівок, нутрощів, нутряного жиру; голову відокремлюють поперечним розрізом перпендикулярно хребту між потиличними відростками і першим шийним хребцем; передні кінцівки відрізають по нижній межі зап'ясного суглоба, задні — по нижній межі скакального суглоба; довжиною (см) охолодженої туші, яку вимірюють у висячому вертикальному положенні від переднього краю лобкової кістки до передньої поверхні першого шийного хребця (атланта); товщиною (мм) шпику, яку вимірюють міліметровою лінійкою на охолодженій напівтуші у висячому вертикальному положенні над остистими відростками 6—7-го грудного хребця: товщину шпику вимірюють разом із товщиною шкіри; площею « м’язового вічка» (см ), яку вимірюють на розрізі найдовшого м'яза спини між останнім грудним і поперековим хребцями планіметром по його контуру, перенесеному з туші на прозору плівку (кальку), або множенням ширини «м'язового вічка» на висоту і коефіцієнт 0,8;масою (кг) задньої третини охолодженої напівтуші, яку відокремлюють поперечним розрізом між передостаннім та останнім поперековими хребцями.

Відгодівельні якості тварин оцінювали за такими показниками:

- середньодобовий приріст, г;

- вік досягнення живої маси 100 кг, днів;

- витрати кормів на 1 кг приросту за період відгодівлі, корм. од.Забійний вихід – це відношення забійної маси до перед забійної живої маси тварин після 12-годинної витримки без годівлі. Залежно від віку та вгодованості свиней, породи і типу відгодівлі забійний вихід становить 70…85%, що на 20…25% вище, ніж великої рогатої худоби та овець. Найбільший вихід, який відмічають у спеціальній літературі, 88…90%

Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної породи.Порода є складним конгломератом поєднань різних генотипів – великої білої, миргородської, ландрас, уельс, п’єтрен, уессекс-седлбекської, української степової білої порід. У породі створено три заводські типи (центральний полтавський, харківський, асканійський) з генеалогічною структурою 12 ліній та 25 родин. Офіційно порода, як селекційне досягнення українських вчених, була затверджена 31 грудня 1993 рокуТварини характеризуються чітко вираженим м’ясним типом, довгим, широким і глибоким тулубом, добре розвинутими окостами і міцною конституцією. За розвитком вони відповідають, а окремі перевищують вимоги класу еліта, мають високу резистентність, стресостійкі і добре пристосовані до умов промислової технології. Жива маса дорослих кнурів становить у середньому 321 кг, довжина тулуба 184 см; свиноматок відповідно – 242 і 169 см.Харків Херсон Миколаїв Одеса Київ ДніпропетровськСвині створеного генотипу характеризуються високою консолідованістю. Заводські типи, лінії, родини використовують у системах гібридизації як у батьківській, так і в материнській формах. Подальша селекційно-племінна робота з цією породою зосереджена на підвищенні продуктивних якостей і м’ясності туш, а також вивченні комбінаційної здатності між заводськими типами і в поєднанні з іншими генотипами свиней.