31. Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.

Головна мета впровадження ресурсозберігаючих технологій у виробництво полягає у підвищенні продуктивності свиней (до рівня біологічно-генетичних можливостей), визначенні основних чинників зниження собівартості свинини та одержанні прибутку.Відомо, що собівартість свинини формується прямими та непрямими (побічними) витратами. До прямих відносяться такі , які безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції (вартість кормів, заробітна плата працівників зайнятих у виробництві, амортизація і поточний ремонт основних засобів, утримання свиней у літніх таборах, вартість медикаментів та препаратів, електричної енергії, різноманітного палива та ін.).Генетично-селекційні ресурси дозволяють одержувати від кожної свиноматки до 25 поросят за рік і добиватися середньодобових приростів 1000 г і більше (потенційні можливості свиней за цією ознакою визначаються рівнем 1300 г за добу). Це дає підстави вважати науково - обгрунтованним наступний рівень продуктивності свиней: багатоплідність - 12 поросят, вихід поросят при відлученні в розрахунку на опорос – 11 голів, середня жива маса поросяти у 2-місячному віці – 22 кг, середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі – 800 г, витрати корму на 1 кг приросту – 3,4 корм. од. (приблизно 2,8 кг високоякісного комбікорму), товщина сала на рівні 6 - 7 грудних хребців при забої живою масою 100 кг – 30 мм. Проте необхідно розуміти, що найбільшу частку витрат у свинарстві (65% і більше від загальної собівартості свинини) складає вартість кормів, тобто використання сировинного ресурсу. За біологічними особливостями та в умовах відповідної технології виробництва на 1ц приросту живої маси свині витрачають не більше 400 - 450 корм. Од. При неповноцінній і незбалансованій годівлі ці витрати збільшуються у 1,5 -2рази і більше, в залежності від рівня і повноцінності годівлі свиней різних статево-вікових груп. У зв’язку з цим при організації кормової бази слід враховувати наступні вимоги:1. Кількість кормів, що виробляється, повинна відповідати запланованому обсягу виробництва свинини. 2. За кількісними і якісними ознаками корми повинні надходити безперебійно і своєчасно у відповідності до руху поголів’я, кількісного складу тварин різних виробничих груп, рівня продуктивності та обсягу виробництва;3. Структура кормового балансу повинна передбачати використання якісних і дешевих кормових компонентів. 4.Ззгодовування фуражного зерна без відповідних білкових, вітамінних та мінеральних добавок, з урахуванням потреб організму свиней, призводить до перевитрат кормів. Витрати на оплату праці (використання трудового ресурсу) - це другий найбільш вагомий і впливовий фактор ресурсозбереження і зниження собівартості продукції Витрати на оплату праці залежать і визначаються рівнем механізації трудомістких процесів та матеріальною зацікавленістю працівників галузі .За низьким рівнем механізації на 1 ц приросту живої маси свиней витрачається 30-50год., а за високим - 3-5 год. Проте, високий рівень механізації потребує значних коштів на придбання відповідного устаткування, його обслуговування. Потребує постійної уваги і питання підвищення заробітної плати обслуговуючого персоналу, з урахуванням прожиткового мінімуму .В залежності від рішення цих питань частка витрат на оплату праці у собівартості свинини може коливатись в значних межах: від 6 до 20%.Особливої уваги потребує біобезпечність використання профілактично-лікувального ресурсу. На жаль, у сучасних умовах виробництва на цей фактор звертається недостатньо уваги. Тому своєчасна розробка ветеринарно-профілактичних заходів у відповідності до ветеринарної ситуації у регіоні, їх своєчасне виконання є обов’язковим елементом ресурсозберігаючих технологій виробництва. Не можна економити на профілактично-лікувальних засобах. Нехтування цим принципом може призвести до значних втрат і навіть до ліквідації галузі у конкретному господарстві.До енергетичного ресурсу відносять: покупне паливо усіх видів, яке витрачається на технологічні потреби, виробництво окремих видів енергії (електричної, теплової, стисненого повітря, холоду та ін.), опалення приміщень, транспортні роботи по обслуговуванню галузі свинарства, які виконуються автомобілями і тракторами господарства, транспортування різноманітної енергії до місця споживання. Вартість цих витрат формується у відповідності з існуючими цінами та різноманітним надбавками до них.Багатоплановий вплив організаційного фактора. По-перше - це рівень зоотехнічної роботи по відтворенню поголів’я свиней та дотриманню технологічних вимог на всіх ділянках виробництва. По-друге – це компетентне і своєчасне вирішення різноманітних питань виробничого циклу та керівництво галуззю, підбір і виховання керівників та спеціалістів середньої ланки. По-третє – приватизація ферм або передача їх орендним і зацікавленим колективам на чолі з досвідченим, перспективним і ефективним власником.