- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
Розробка перспективного плану племінної роботи зі стадом свиней тієї чи іншої породи — процес творчий. У плані відзначають основні положення по удосконаленню стада свиней, методи племінної роботи, напрями селекційного процесу та організаційні заходи, які забезпечують досягнення запланованих цільових стандартів. При вивченні методики складання перспективного плану студенти повинні заздалегідь ознайомитися із загальними методичними підходами і основними питаннями перспективного плану й засвоїти принципи обробки необхідної для цієї мети племінної документації.Перспективний план складається з двох частин. До першої входять аналіз попередньої племінної роботи, загальні відомості про господарство і розвиток тваринництва, характеристика племінного стада свиней за комплексом зоотехнічних ознак, передбачених даними бонітування, історія формування стада, вихідне поголів'я свиней до початку дії плану, генеалогічний аналіз стада, зоотехнічна характеристика ліній і родин, аналіз попереднього добору, характеристика годівлі й утримання тварин. Другу частину становлять перспективний план племінної роботи і заходи по забезпеченню його виконання: основні завдання і напрями племінної роботи зі стадом свиней; план розвитку свинарства й реалізація племінного молодняку свиней; план підвищення якісних показників племінного стада і план перевірки кнурів та свиноматок за якістю потомства; робота з лініями кнурів-плідників, з родинами свиноматок; завезення племінного молодняку; добір і підбір у стаді; умови вдосконалення племінного молодняку; ветеринарно-санітарні заходи. Це основні питання, на яких ґрунтується перспективний план племінної роботи. При необхідності зміст документа може бути під кореговано або розширено.
Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
Державна племінна книга (ДПК) є своєрідним дзеркалом породи, в якому відображаються генетично зумовлені потенційні можливості породи за основними селекційними господарсько корисними ознаками. ДПК є тим ланцюгом, за допомогою якого може бути проведений глибокий генетичний аналіз стада, встановлений ступінь успадкування тваринами нових поколінь окремих ознак, котрі селекціонують, здійснено вибір господарств для завезення з них племінних свиней для наступного поліпшення стада. Як важливий засіб удосконалення порід свиней ДПК дозволяють шляхом відбору та правильного використання кращих плідників і свиноматок забезпечити підвищення продуктивності племінних стад.Усі цінні племінні тварини, як загальнодержавне добро, підлягають найсуворішому обліку. У господарствах, тварини яких занесені в ДПК, має бути організована їх повноцінна годівля, правильне утримання, раціональне використання і вирощування висок оцінного племінного приплоду. До встановлених цін на племінних свиней проводять надбавки за кожного із батьків, записаних у ДПК. Для кожної породи ДПК ведуть окремо на підставі даних зоотехнічного обліку.Найважливішим елементом зоотехнічного обліку по породах свиней є: реєстрація походження за породністю тварин; облік осіменіння й опоросів свиноматок; облік кількості та маси гніздапоросят при народженні, в 45- або в 60-денному віці; зважування тварин, взяття промірів і класова оцінка в строки, встановлені інструкцією з бонітування свиней; індивідуальний облік племінного використання кнурів, свиноматок та якості їх потомства; прижиттєве визначення товщини шпику.Усі породи свиней, по яких ведуть ДПК, мають свій шифр.До ДПК заносять тільки чистопородних кнурів і свиноматок з добрим екстер'єром та міцною конституцією, яких оцінено за комплексом ознак не нижче класу еліта, з даними про походження за чотирма рядами предків по матері і батьку, причому кнури повинні бути оцінені за відгодівельними й м'ясними якостями ; за продуктивності дочок, свиноматки — за багатоплідністю, масою гнізда при відлученні не менше ніж по двох опоросах. Кнурів і свиноматок оцінюють згідно з інструкцією по бонітуванню свиней, яка діє на момент запису тварин в ДПК. Кнури, які одержали при бонітуванні оцінку І класу за один показник (ознаку), а свиноматки — за три показники, обов'язкові для визначення сумарного класу, або оцінку II класу за один показник, занесенню не підлягають. Тварин для запису в ДПК відбирають за даними зоотехнічного обліку з обов'язковим їх оглядом.Зоотехніки господарств і спеціалісти племпідприємств, селекційних центрів та інших організацій систематично аналізують результати бонітування племінних свиней, виявляють тварин, які за племінними й продуктивними якостями та за станом здоров'я відповідають вимогам для занесення в ДПК. При оформленні індивідуальних карток дані про походження тварин, визначених для запису в ДПК, перевіряють за первинними документами виробничого зоотехнічного обліку. Запис роблять чорним чорнилом або тушшю.Картки з висновками лікаря ветеринарної медицини, підписані керівником господарства і спеціалістами, які відповідають за відбір і оформлення документів на тварин, направляють наплемпідприємства. В ДПК записують тварин, призначених до використання на племінні цілі, що відповідають вимогам інструкції і які належать племінним заводам, племінним репродукторам та племінним фермам (секторам) великих комплексів незалежно від їх відомчої підпорядкованості.
