Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
свинарство екзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
660.99 Кб
Скачать
  1. Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.

Розробка перспективного плану племінної роботи зі стадом свиней тієї чи іншої породи — процес творчий. У плані відзначають основні положення по удосконаленню стада свиней, методи племінної роботи, напрями селекційного процесу та організаційні заходи, які забезпечують досягнення запланованих цільових стандартів. При вивченні методики складання перспективного плану студенти повинні заздалегідь ознайомитися із загальними методичними підходами і основними питаннями перспективного плану й засвоїти принципи обробки необхідної для цієї мети племінної документації.Перспективний план складається з двох частин. До першої входять аналіз попередньої племінної роботи, загальні відомості про господарство і розвиток тваринництва, характеристика племінного стада свиней за комплексом зоотехнічних ознак, передбачених даними бонітування, історія формування стада, вихідне поголів'я свиней до початку дії плану, генеалогічний аналіз стада, зоотехнічна характеристика ліній і родин, аналіз попереднього добору, характеристика годівлі й утримання тварин. Другу частину становлять перспективний план племінної роботи і заходи по забезпеченню його виконання: основні завдання і напрями племінної роботи зі стадом свиней; план розвитку свинарства й реалізація племінного молодняку свиней; план підвищення якісних показників племінного стада і план перевірки кнурів та свиноматок за якістю потомства; робота з лініями кнурів-плідників, з родинами свиноматок; завезення племінного молодняку; добір і підбір у стаді; умови вдосконалення племінного молодняку; ветеринарно-санітарні заходи. Це основні питання, на яких ґрунтується перспективний план племінної роботи. При необхідності зміст документа може бути під кореговано або розширено.

  1. Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.

Державна племінна книга (ДПК) є своєрідним дзеркалом по­роди, в якому відображаються генетично зумовлені потенційні можливості породи за основними селекційними господарсько корисними ознаками. ДПК є тим ланцюгом, за допомогою якого може бути проведений глибокий генетичний аналіз стада, вста­новлений ступінь успадкування тваринами нових поколінь окре­мих ознак, котрі селекціонують, здійснено вибір господарств для завезення з них племінних свиней для наступного поліпшення стада. Як важливий засіб удосконалення порід свиней ДПК до­зволяють шляхом відбору та правильного використання кращих плідників і свиноматок забезпечити підвищення продуктивності племінних стад.Усі цінні племінні тварини, як загальнодержавне добро, під­лягають найсуворішому обліку. У господарствах, тварини яких занесені в ДПК, має бути організована їх повноцінна годівля, правильне утримання, раціональне використання і вирощуван­ня висок оцінного племінного приплоду. До встановлених цін на племінних свиней проводять надбавки за кожного із батьків, записаних у ДПК. Для кожної породи ДПК ведуть окремо на підставі даних зоотехнічного обліку.Найважливішим елементом зоотехнічного обліку по породах свиней є: реєстрація походження за породністю тварин; облік осіменіння й опоросів свиноматок; облік кількості та маси гніздапоросят при народженні, в 45- або в 60-денному віці; зважу­вання тварин, взяття промірів і класова оцінка в строки, вста­новлені інструкцією з бонітування свиней; індивідуальний об­лік племінного використання кнурів, свиноматок та якості їх потомства; прижиттєве визначення товщини шпику.Усі породи свиней, по яких ведуть ДПК, мають свій шифр.До ДПК заносять тільки чистопородних кнурів і свиноматок з добрим екстер'єром та міцною конституцією, яких оцінено за комплексом ознак не нижче класу еліта, з даними про походження за чотирма рядами предків по матері і батьку, причому кнури повинні бути оцінені за відгодівельними й м'ясними якостями ; за продуктивності дочок, свиноматки — за багатоплідністю, масою гнізда при відлученні не менше ніж по двох опоросах. Кну­рів і свиноматок оцінюють згідно з інструкцією по бонітуванню свиней, яка діє на момент запису тварин в ДПК. Кнури, які одержали при бонітуванні оцінку І класу за один показник (озна­ку), а свиноматки — за три показники, обов'язкові для визна­чення сумарного класу, або оцінку II класу за один показник, занесенню не підлягають. Тварин для запису в ДПК відбирають за даними зоотехнічного обліку з обов'язковим їх оглядом.Зоотехніки господарств і спеціалісти племпідприємств, селек­ційних центрів та інших організацій систематично аналізують результати бонітування племінних свиней, виявляють тварин, які за племінними й продуктивними якостями та за станом здоро­в'я відповідають вимогам для занесення в ДПК. При оформленні індивідуальних карток дані про походження тварин, визначених для запису в ДПК, перевіряють за первинними документами виробничого зоотехнічного обліку. Запис роблять чорним чор­нилом або тушшю.Картки з висновками лікаря ветеринарної медицини, підпи­сані керівником господарства і спеціалістами, які відповідають за відбір і оформлення документів на тварин, направляють наплемпідприємства. В ДПК записують тварин, призначених до використання на племінні цілі, що відповідають вимогам інструк­ції і які належать племінним заводам, племінним репродукторам та племінним фермам (секторам) великих комплексів незалежно від їх відомчої підпорядкованості.