- •1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.
- •2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.
- •3. Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.
- •4. Характеристика відтворювальних якостей кнурів плідників та свиноматок.
- •5. Оцінка свиней за показниками відгодівельних, забійних та м'ясних якостей.
- •6. Способи нумерації та ідентификації свиней.
- •7. Продуктивність та господарсько-корисні ознаки свиней. Асортимент продукції свинарства.
- •8. Типи конституції та їх характеристика за станом здоров'я та продуктивності. Методи оцінки екстер'єру свиней.
- •9. Поняття порода та класифікація порід свиней за напрямком продуктивності.
- •10. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої білої породи свиней.
- •11. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення уельської породи і ландрас.
- •12. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення порід дюрок і гемпшир.
- •13. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення полтавської м'ясної і української степової білої порід.
- •14.(45) Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •15. Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення української м'ясної і миргородської порід.
- •Історія створення, характерні особливості, розповсюдження та народногосподарське значення великої чорної української степової рябої і порід.
- •Етологічні особливості свиней. Стресові явища в свинарстві. Синдром рss
- •Системи парування свиней. Відбір та підбір в свинарстві.
- •Комплексна і переважаюча селекція. Індексна і тандема селекція.
- •Селекція і якість свинини. Стресочутливість тварин і вади свинини: методи визначення і попередження
- •Чистопорідне розведення свиней. Особливості та значення.
- •Використання схрещування в свинарстві. Необхідні умови при його запровадженні.
- •Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
- •Комплектування стада та його структура.
- •Ефективність використання помісних і інбредних кнурів-плідників. Гетероспермне осіменіння свиноматок.
- •Гібридизація: міжвидова, міжпородна, породно-лінійна.
- •Прижиттєва оцінка товщини шпику у свиней.
- •Завдання та методика контрольної відгодівлі свиней.
- •Мета бонітування, організація і технологія проведення.
- •Методика складання перспективного плану племінної роботи у свинарстві.
- •Державні книги племінних свиней та їх значення. Вимоги до тварин для запису в державну книгу.
- •Головні напрями впровадження ресурсозберігаючих технологій і зниження собівартості свинини.
- •Технологія відтворення стада свиней.
- •Планування опоросів та розробка планів підбору.
- •Визначення охоти та строків парування (осіменіння) свиноматок. Технологія осіменіння маток.
- •Інтенсивне використання свиноматок - складовий елемент ресурсозберігаючої технології відтворення свиней.
- •Утримання свиней на ділянці підсосу. Конструктивні особливості станків для підсисних свиноматок.
- •Технологія вирощування поросят-сисунів. Профілактика анемії та шлунково-кишкових захворювань.
- •Біологічні та фізіологічні особливості поросят. Обґрунтування схем підгодівлі.
- •Відлучення поросят та фактори, які впливають на збереженість поросят-сисунів.
- •Оптимальні показники технології дорощування поросят: розмір груп, площа станка на одну голову, фронт годівлі, мікроклімат. Одно, дво і трьох фазна технологія вирощування
- •Вплив різних факторів на ефективність відгодівлі. Принципи планування відгодівлі
- •Технологія беконної, м'ясної і сальної відгодівлі свиней.
- •Формування навколишнього середовища. Мікроклімат приміщень та його вплив на стан здоров'я і продуктивність свиней.
- •Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.
- •46.Особливості літньо-табірне утримання свиней
- •47.Основні вимоги до повноцінної годівлі свиней.
- •48.Типи годівлі свиней. Принципи нормування раціонів.
- •49.Характеристика технологічного процесу при запровадженні сезонно турової системі опоросів.
- •50.Характеристика технологічного процесу при запровадженні поточно - цехової системі опоросів.
- •51.Принципи роботи сучасних свинарських господарств: поточність та ритмічність "все зайнято і все порожньо", спеціалізація цехів тощо. Стандартизація продукції, що випускається.
- •52. Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.
- •53.Особливості виробництва свинини в особистих підсобних та фермерських господарствах.
- •54. Комплексна механізація виробничих процесів в свинарстві.
- •8 Правила приймання
- •56.Визначення вгодованості свиней.
- •57. Переробка побічної продукції свинарства. Екологічні проблеми зв’язані з свинарством і енергозаощаджувальні технології їх вирішення.
- •58.Морфологічний і хімічний склад м'яса. Визначення якості м'яса.
Типи аграрних підприємств з виробництва племінної і товарної продукції та взаємозв'язок між ними.
Виробнича база тваринництва обумовлюється формою власності та галузевою спеціалізацією господарств і, в першу чергу, їх поділом на дві різні за призначенням групи: племінні і промислові (товарні) підприємства. до підприємств з племінної справи належать племзаводи, племінні репродуктори, елевери, племпідприємства (племасоціації). Племінні заводи - це провідні племінні господарства вищої категорії, головне завдання яких полягає у проведенні поглибленої селекційно-племінної роботи по удосконаленню конкретної породи; виведенню нових і більш продуктивних ліній та родин, заводських типів, а у окремих випадках і нових порід; відтворення і вирощування племінного молодняку для ремонту стада і реалізації іншим господарствам. Селекційна робота з стадом ведеться у відповідності до перспективного плану племінної роботи, який є складовою частиною програми селекційно-племінної роботи з породою в цілому.
Племінні репродуктори, як правило, є дочірніми підрозділами племінних заводів і співпрацюють з ними за однією селекційною програмою. Займаються розмноженням заводських типів, ліній та родин, які створені на базі племінних заводів; ведуть селекційну роботу по створенню власних типів та родин.У цій категорії господарств кількість основних свиноматок повинна бути не менше 5% від їх загальної кількості.Елевери та контрольно-випробувальні станції по оцінці кнурів і свиноматок методом контрольної відгодівлі - це спеціалізовані господарства або ферми, які ведуть роботу по оцінці, вирощуванню і випробуванню плідників за якістю нащадків.Племасоціаціїя та племоб‘єднання - це державні установи, які проводять племінну роботу з поліпшення та удосконалення породних і продуктивних якостей сільськогосподарських тварин у господарствах різного виробничого спрямування і форм власності; утримують і використовують плідників для штучного осіменіння тварин; мають лабораторію для обробки та фасування сперми, обладнання для її збереження і доставки у господарства.
Комплектування стада та його структура.
За існуючих систем і методів, розведення комплектування маточних стад повинно здійснюватись за наступною схемою: племінний завод → племінний репродуктор (дочірнє господарство племзаводу) → племінний репродуктор (племінна ферма) промислового комплексу (товарної ферми) → товарна репродуктивна ферма господарства. Племінні заводи і племінні репродуктори, як правило, комплектуються кнурами і свиноматками тільки однієї породи. Для подальшого підвищення ефективності селекції стадо основних свиноматок поділяють на дві групи: провідну і виробничо-племінну. Головне призначення провідної групи, яка укомплектована найбільш цінними свиноматками, одержання від них високоякісного молодняку для ремонту і розширення власного стада. В залежності від прийнятої технології відтворення у провідну групу племзаводів і племрепродукторів виділяють: за сезонною системою – 20-25% свиноматок, за рівномірно-ритмічної ( потокової)- 10-15% свиноматок від загальної їх кількості. Племінні репродуктори (племінні ферми та групи) промислових комплексів, спецгоспів і товарних ферм комплектуються свиноматками і кнурами однієї породи або різних порід з метою одержання чистопородних або двопородних (породнолінійних) ремонтних свинок. Як свідчить багаторічна практика племінних і промислових господарств, за нормальної вікової структури стада, щорічно за старістю, зниженням продуктивності і відтворної здатності вибуває 25 - 40% і більше основних кнурів і свиноматок. Замість тих, що вибули, в основне стадо надходять молоді, перевірені за продуктивністю кнури і свиноматки. Від того, як організовано ремонт стада і залежить, в основному, якість стада. Якщо щорічно стада поповнюється кращими молодими свиноматками і кнурами, то і якість його безумовно поліпшується.У практиці свинарства співвідношення основних і свиноматок, що перевірюються, в середньому складає 1:1. Проте в залежності від можливостей і виробничої необхідності у товарних господарствах це співвідношення може досягти 1:2-1:3. Збільшення кількості свиноматок, що перевірюються, дає можливість господарству за короткий строк і без значних капіталовкладень в умовах літньо-табірного утримання одержати більше поросят і укомплектувати основне маточне стадо найбільш продуктивними молодими тваринами.У племінних господарствах, як правило, співвідношення основних і свиноматок, перевірюються не повинно перевищувати 1:0,6-1:0,7. Це пов’язано з якістю маточного поголів’я і одержанням племінного молодняку від основних свиноматок.
