Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
свинарство екзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
660.99 Кб
Скачать

1.Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.

Залежно від кліматичних умов та кормових можливостей, чисельності населення, рівня добробуту, традицій і звичаїв виробництво свинини в світі розподілено нерівномірно. Так, питома вага свинини від загального виробництва в Європі наближається до 50 %, в Азії -- 60 %, Америці -- 23 % і Океанії -- 7,5 відсотка.Серед європейських країн найбільш висока питома вага свинини в Данії (75%), Голландії (72%) і Німеччині (62%). В Азії найбільший цей показник (84,5 %) має Китай. В Японії на свинину припадає близько 43 %, а в Канаді -- в межах 39 %.Середнє виробництво свинини на одну тварину в світі складає -- 74 кг, в Європі -- 102 кг. Найбільше свинини на перехідну голову отримано у Франції (157,4 кг), Нідерландах (134,9 кг), тобто у Європі. Друге місце посідає північна Америка (90,4 кг), третє -- Африка (45,5 кг).Найбільше використовується свинини в Європі, де вона є традиційним продуктом харчування. Середньорічне споживання цього м'яса на душу населення тут складає близько ЗО кг. В колишньому СРСР цей показник доходив до 21 кг, а в Україні -- 29 кг. Основними постачальниками свинини на даний час є Гонконг,Японія і Росія.Розвиток свинарства в Україні.Україна поки що знаходиться в групі імпортерів, але її ресурси і споконвічні традиції такі, що в найближчому майбутньому вона не повинна залишатися в цій групі.У різних регіонах України свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою. Виробництво свинини в усіх господарствах дореволюційної України досягло 659 тис. тонн, що становило 58,7 % від загальної кількості виробництва м'яса. Загальна кількість свиней на той період перебувала в межах 8,5 млн. голів. Усе свинарство тоді було зосереджено головним чином у дрібних селянських одноосібних, а також у поміщицьких господарствах і належало до найбільш відстаючих галузей сільськогосподарського виробництва. Загальна чисельність поголів'я свиней на 1.01.2013 р. склала лише 8,4млн. голів.

2. Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.

Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою. Виробництво свинини в усіх господарствах дореволюційної України досягло 659 тис. тонн, що становило 58,7 % від загальної кількості виробництва м'яса. Загальна кількість свиней на той період перебувала в межах 8,5 млн. голів. Усе свинарство тоді було зосереджено головним чином у дрібних селянських одноосібних, а також у поміщицьких господарствах і належало до найбільш відстаючих галузей сільськогосподарського виробництва. Загальна чисельність поголів'я свиней на 1.01.2013 р. склала лише 8,4млн. голів.“Свинарство і технологія виробництва свинини” – одна із провідних дисциплін підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зооінженерного профілю. Тривалість курсу один 7 семестр.. Обсяг лекцій – 36 годин, лабораторних занять – 54. Осінній семестр закінчується іспитом. Програмою передбачається підготовка курсового проекту за індивідуальними завданнямиНавчальною програмою передбачається вивчення біологічних та продуктивних ознак свиней; конституції, екстер’єру та інтер’єру, походження та біологічно-технологічних особливостей диких та свійських свиней, порід і заводських типів, теоретичних основ селекції, методів розведення, організації племінної роботи у свинарстві та планування селекційно-племінного процесу, технологій виробництва свинини, відтворення свиней, вирощування поросят-сисунів, вирощування поросят після відлучення та на відгодівлі, організація кормової бази та кормоприготування, особливостей ведення фермерських господарств, механізації виробничих процесів тощо.