4.2 Прогулянка булгаківським Києвом

Прочитавши «Білу гвардію» неодмінно тягне знов прогулятися вулицями Міста, поринути у вимір Турбіних. Пройти маршрут Олексія від його «кривой улицы» (Олексіївського /Андріївського/ узвозу) до Музею (нині — Будинку вчителя), де хвилювалася озброєна юрба, до жовтого корпусу університету — Олександрівської гімназії, де забуті «штабной сволочью» захісники Міста готувались дати опір Петлюрі. Потім затишнаТеатральна вулиця, що позаду Опери: там, у колишньому магазині мадам Анжу «Паризький шик», було розташовано штаб мортирного дивізіону. Разом з героєм, за п’ять хвилин двічі змінивши своє життя, у морозній імлі, повернути від Золотих Воріт на Володимирську, прискорити крок — «до излома самой фантастической улицы в мире» (Мало-Провальна вулиця у романі — наша Малопідвальна). На старовинній вуличці забути ненадовго прикмети нашого часу — гомін машин, бігборди, люмінісцентні вітрини дорогих бутиків. Зупинитися в тому неспокійному грудневому дні, коли доля Міста вкотре робила крутий віраж.

Врешті-решт всі булгаківські шляхи у Києві ведуть нас до  будинку № 13 на Андріївському узвозі. Письменник, нудьгуючи за рідним Містом у далекій Москві, оселив героїв свого першого роману за однією з найдорожчих йому адрес — в «дом постройки изумительной». У цьому будинку зрослися два світи: світ Булгакових та світ Турбиних. Тепер тут музей… Літописна гора Уздихальниця нависає над будинком, і як було не полюбити цю гору: «Оттуда можно было… увидеть не только Подол, но и часть верхнего Города, семинарию, сотни рядов огней в высоких домах, холмы и на них домишки, где лампадками мерцают окна». Вогнів тепер у Місті, звісно, значно більше; Місто розрослося, та з оглядового майданчика на Уздихальниці просто не хочеться йти.

Вище, навпроти Андріївської церкви, – будинок № 38, де письменник мешкав зі своєю першою дружиною Тетяною. Тут і закінчився його київський шлях.

А ми прямуємо далі. Воздвиженка. Колись тут під київськими пагорбами оселився 32-річний викладач Київської Духовної Академії Афанасій Іванович з молодою дружиною Варварою Михайлівною. На Воздвиженській, 10-Б, з’явився на світ їх первісток — Михайло.

А ось і Хрестовоздвиженська церква. Тут Михайло Булгаков прийняв хрещення і тут він вінчався.

Йдемо далі, у Кудрявський провулок, де родина Булгакових оселилася у 1895 році у будинку №9 й прожила тут вісім років.

А далі дорога з Кудрявського провулка у гімназію: Сінний базар, Велика Підвальна (Ярославів вал), Володимирська. По всьому Києву, як і зараз, будівельний «бум». Прибуткові доми, кам’яні багатоповерхівки множилися та дивували старовинне Місто: будинок Городецького з химерами, «Замок Ричарда» на Андріївському узвозі, замок барона Штейнгеля (Ярославів вал, 1). Повз останнього гімназист Булгаков пройшов сотні разів, як і повз караїмської кенаси, що схожа на дивовижний дім із мокрого піску.

І багато разів згадуваний Булгаковим у своїх творах Київський Університет святого Володимира, «вечный маяк впереди», що символізував для гімназистів «жизнь свободную, закаты на Днепре, волю, деньги, силу, славу». Нині це Державний Університет ім. Т.Г. Шевченка.