2. Вибір постачальника:
- пошук потенційних постачальників;
- аналіз потенційних постачальників;
- оцінка результатів роботи з постачальниками;
- розвиток відносин з постачальником та контроль поставок.
3. Визначення розміру та інтервалу поставок
2. Визначення потреби в матеріалах
Визначенню потреби у матеріальних ресурсах (запасах) у даному курсі присвячена окрема тема „Логістика запасів”, тому зупинимось лише на вирішенні проблеми „зробити або купити”.
У процесі управління постачанням необхідно розв’язати так звану „задачу МОВ” (Make Or Buy) – завдання „зробити або купити”.
Вирішення цього завдання вимагає обґрунтованої відповіді на питання про самостійне виробництво потрібних підприємству деталей, комплектуючих або закупівлю їх із зовнішніх джерел.
Як правило, основним критерієм оптимальності є максимізація прибутку. Тому для прийняття рішення необхідно порівняти витрати на власне виробництво матеріалів з витратами на їх закупівлю.
Рішення про власне виробництво або постачання зі сторони залежить не тільки від витрат. Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:
- потреба в комплектуючому виробі невелика;
- існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;
- відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;
- відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.
Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:
- потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;
- існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;
- необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;
- комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей.
3. Вибір постачальника
Однією з основних проблем в управлінні закупівлею є вибір постачальника.
Основними етапами вирішення цієї проблеми є:
І. Пошук потенційних постачальників.
При цьому можуть бути застосовані такі методи:
- оголошення конкурсу (тендера);
- вивчення рекламних матеріалів, фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації;
- відвідування виставок та ярмарків;
- листування і особисті контакти з можливими постачальниками.
Внаслідок пошуку формується перелік потенційних постачальників.
ІІ. Аналіз потенційних постачальників.
Складений перелік потенційних постачальників необхідно проаналізувати за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити вибір. Наприклад, вони можуть бути наступні:
- надійність постачальника;
- віддаленість постачальника від споживача;
- періодичність постачань;
- терміни виконання замовлення;
- умови оплати;
- мінімальний розмір партії товару;
- можливості отримання знижки;
- частка постачальника у покритті витрат;
- повнота асортименту;
- умови розподілу ризику;
- сервісне обслуговування;
- рекламна підтримка;
- репутація постачальника;
- фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність тощо.
Необхідно також вирішити купувати матеріали безпосередньо у виробника чи через посередників. Основним фактором є звичайно асортимент та ціна. Все залежить від умов реалізації. Так, наприклад, закуповуючи товар у виробника підприємство може зіштовхнутись з проблемою самостійного формування асортименту. За таких умов здійснення закупівлі товарів у посередника, який спеціалізується на формуванні необхідного асортименту є більш вигідною. Через те, що посередники закуповують товари значними партіями, ціна у посередника може бути нижчою, ніж у виробника.
Наприклад, виробник реалізує товар за ціною 100 грн. за одиницю для дрібнооптових покупців та 80 грн. –– для великих оптовиків. Посередник купивши партію за 80 грн. за одиницю, розподіляє її на менші партії і продає, наприклад, з 15% націнки за ціною 92 грн.
Внаслідок аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин.
ІІІ. Оцінка результатів роботи з постачальниками.
Періодично необхідно проводити моніторинг діяльності своїх постачальників.
Для оцінки вже відомих постачальників використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальників.
Для цього необхідно обрані критерії оцінки оцінити та розставити за ступенем вадливості експертним методом. У формалізованому вигляді рейтинг R постачальника визначається за формулою:
де п - кількість показників оцінки рейтингу постачальника;
кі- значимість показника;
сі - бальна оцінка величини показника, забезпечувана даним постачальником.
Приклад
У таблиці наведено приклад розрахунку рейтингу одного з постачальників підприємства. Значимість окремих критеріїв встановлена експертним методом співробітниками служби постачання. На основі попередньої історії роботи з даним постачальником виставляється оцінка за кожним критерієм (за десятибальною шкалою), після чого шляхом множення отриманих оцінок на значимість відповідних критеріїв і наступного додавання отриманих результатів розраховується рейтинг постачальника.