1.3 Матеріали під час штукатурення

Штукатурні розчини бувають прості і складні. Якщо у складі розчину один в’яжучий матеріал, розчин називають простим (вапняний,цементний, гіпсовий тощо), два і більше в’яжучих-складним (цементно-вапняний, вапняно-гіпсовий тощо).

Розчин повинен бути пластичним, і мати потрібну рухомість і водоутриму - вальну здатність.

Пластичним називають розчин, який легко розрівнюється на поверхні штукатурним інструментом, не утворюючи щілин. Пластичний розчин добре прилипає до поверхні і зчіплюється з нею.

Пластичність залежить від співвідношення в розчині в’яжучого матеріалу і заповнювача. У пластичних розчинах містяться 25 - 35% в’яжучого матеріалу, для економії якого в розчин додають пластифікатори: глину, пластифікатор БС тощо. Розчин з недостатньою кількістю в’яжучого матеріалу називають пісним, а з надмірною кількістю- жирним.

Склад розчину записують цифровим співвідношенням його масових або об’ємних (здебільшого) частин, наприклад: цементний розчин 1:3. Це означає, що для приготування такого розчину слід брати за об’ємом одну частину цементу і три частини піску. Для приготування цементно-вапняного розчину 1:1:5 треба брати одну частину цементу, одну частину вапняного тіста і п’ять частин піску.

Склад цементно- вапняних розчинів такий: для оббризку -1:1:4,5; 1:1:5; для грунту- 1:1:6; 1:1:7…9; для накривки – 1:1:4,5; 1:1:5.

Спосіб приготування цементно-вапняного розчину. В ящиках насипають потрібну кількість піску і цементу, суміш грацюють. У перегарцьвану суміш вливають окремо приготовлене вапняне молоко і добре перемішують.

10

Розрахунок потреб матеріалу для штукатурення офісу розмірами висота, 3.5м довжина -12.5 і 4.3м

Двері 2шт-1.8*09=1.62м²(1дверь)

Окна 5 шт-2.7*1.2=3.24 (1 вікно)

Sдв=(1.8·0.9) ·2=3.24м²

Sвік=(2.7·1.2·)5=16.2м²

Sзал=(3.5·12.5) ·2+(4.3·3.5) ·2=117.6м²

Sштук=117.6-16.2=98.16м²

V=98.16·0.2=19.63м³ розчину де 0,2-це товщина високоякісної штукатурки

Тобто,для штукатурення офіс необхідно розчину 19.63м³ розчину.

L=12.5 H=3.5

B=4.3

11

1.4 Виконання високоякісного штукатурення

Перед виконанням високоякісної штукатурки поверхню провішують, щоб визначити, які вона має відхилення від вертикалі або горизонталі. За величиною відхилень відхилень встановлюють, якою має бути мінімальна товщина штукатурного шару.

Стіни провішують за допомогою виска, рейки з виском або рейки з рівнем. Для цього спочатку на ній натертим об крейду шнуром відбивають вертикальні лінії, вздовж яких будуть встановлені маяки. Крайні лінії повинні бути на відстані 20-30 см від відповідного кута, а всі інші – на відстані 1,2-1,5 м одна від одної. На крайній лівій лінії, у верхній її частині, на відстані 20-30 см від стелі забивають цвях 1 так, щоб він виступав над поверхнею на товщину майбутнього підготовчого шару штукатурки. В бетонну поверхню цвяхи забивають у попередньо забиті дерев’ні чіпки. Приклавши до нього цвяха шнурок виска його опускають вниз і на відстані 20-30 см від підлоги забивають цвях 2. Головка цього цвяха повинна торкатися шнура виска. На крайній правій лінії, на такій же відстані від стелі на товщину підготовчого шару штукатурки забивають цвях 3. З нього також опускають висок і в нижньому куті стіни забивають цвях 4. Після цього по діагоналі стіни між цвяхами 1 і 4 та 2 і 3 натягують шнури і перевіряють, чи покриє майбутній шар штукатурки всі виступи, що є на стіні. Якщо ні, то товщина штукатурного шару збільшують, для чого збиті цвяхи витягують на потрібну відстань.

Коли поверхня провішена правильно, на ній забивають забивають потрібну кількість проміжних цвяхів. Для цього натягують шнур між 1 і 2 та 3 і 4 цвяхами і забивають цвяхи 5 і 6. Потім натягуючи шнур, між цвяхами,

12

забитими на одній горизонталі, забивають потрібну кількість цвяхів на лініях майбутніх маяків цвяхи 7, 8, 9, 10, 11 і 12). Головки всіх проміжних цвяхів повинні торкатися натягнутого шнура.

Для провішування можна користуватися рейкою з виском або рейкою з рівнем. У цього випадку на бокових вартикальних лініях потрібно буде поступово забити по три або й більше цвяхів (цвяхи 1, 5, 2, 3; 6 і 4). Після цього провішування визначити товщину майбутнього штукатурного шару і забити решту цвяхів так, як було зазначене вище.

Встановлення марок. На місцях збитих цвяхів під час провішування поверхні встановлюють марки з гіпсу або з того розчину, яким будуть штукатурити поверхню. Для цього навколо цвяха наносять з розчину ліпки на діаметром 8-10 см товщина ліпка повинна бути на 3-5 мм більшою за виступаючу частину цвяха. Коли розчин затужавіє, надаючи йому форму зрізаної піраміди з розміром зрізу 4×4 см. Верхня частина марки має бути паралельною поверхні.

Проте такий спосіб встановлення марок потребує багато часу і є непродуктивним. Тому при провішуванні поверхні замість цвяхів краще забивати інвентарні металеві марки. Такі марки не потребують попереднього обмазування розчином, а можуть безпосередньо застосовуватись для влаштування маяків.

Влаштування маяків. Маяки – це смуги з розчину або дерев'яні чи металеві рейки, розміщені на поверхні на відстані 1,2 – 1,5 м одна від одної. Відстані між маяками повинна бути трохи меншою за довжину правила або пів терка, якими будуть розрівнювати розчин між маяками. Маяки служать напрямним, по яких пересувають правило або малку під час розрівнювання розчину, нанесеного між маяками. Інвентарні маяки встановлюють на поверхню також механізованому нанесенні розчину за допомогою форсунок, щоб було видно, якої товщини шар розчину набризкувати.

Маяки з розчинів влаштовують після встановлення марок. Їх як і марки, можна робити з гіпсу або з розчину , яким штукатурять поверхню. Гіпсові маяки швидко твердіють, це добре, проте після виконання штукатурки на межі між маяком і штукатурним шаром внаслідок нерівної усадки розчинів з’являться щілини. Тому краще одразу робити і марки, і маяки з того ж розчину, яким штукатурять поверхню.

Щоб зробити маяк, на ряд марок, розміщених по його лінії, прикладають рейку перерізом 30×40 або 40×40 мм і притискають її спеціальним Г-подібними

13

затискачами, які вбивають у шви цегляної кладки, або «приморожують» гіпсовим розчином. Під рейку накидають розчин і зрівнюють його вздовж неї так, щоб майбутній маяк у перерізі нагадував правильну трапецію. Коли розчин затужавіє, рейку знімають, цвяхи або інвентарні марки витягують, а отвори, що утворилися у маяках, закидають розчином, після чого заповнюють розчином також усі зовнішні порожнини в маяках і остаточно їх затирають.

Високоякісна штукатурка складається з трьох шарів: оббризку, грунту і накривки . Оббризк і грунт послідовно наносять на поверхню між встановленими маяками, як описано в попередньому параграфі. Якщо на поверхні були зроблені маяки з розчину, то грунт, нанесений врівень з ними, зразу ж розрівнюють правилом або півтерком, пересуваючи його вздовж маяків, як по напрямних. До початку розрівнювання поверхня маяків має бути очищена від бризок розчину. Правило прикладають до маяків не ребром, а всією площиною і пересувають вздовж маяків, зрівнюючи розчин на лоск бо о якщо розрівнювати розчин на здир поверхню маяка деформує ребро правила, тому і якість виконання штукатурки не буде відповідати технічним вимогам. Якщо маяки були виконані з гіпсового розчину, то після розрівнювання грунтового шару їх видаляють, а борозни, що залишились натомість, заповнюють відповідним розчином і вирівнюють до півня грунту.

а – на лоск; б – здир

Коли грунт затужавіє, на нього наносять тонкий шар накривки. Після часткового твердіння накривного шару поверхню затирають терками, періодично перевіряючи її рівність контрольним правилом.

14