6. Особливості споживчого маркетингу

Споживчий маркетинг – це маркетингова діяльність спрямована на вивчення питань, що стосуються процесу прийняття рішень про купівлю товарів домашніми господарствами.

У основі інтересу індивідуального споживача щодо товарів лежать потреби. Одночасно на споживача впливають подразники як об’єктивні (вплив внутрішніх потреб людини), так і суб’єктивні (вплив маркетингового характеру). У цілому процес вибору індивідуального споживача можна поділити на такі стадії: усвідомлення проблеми (потреби); пошук інформації, пов'язаної з можливостями вирішення проблеми; виявлення й оцінка наявних варіантів вирішення проблеми; прийняття рішення про покупку товару; самооцінка здійсненої покупки.

При цьому на індивідуального споживача впливає безліч факторів.

Основні фактори, що впливають на сприйняття:

1. Особистісні характеристики (вік, доходи, оцінка своїх поточних і перспективних економічних можливостей; сімейний стан, етап життєвого циклу сім'ї; особливості характеру, самооцінки. )

2. Психологічні фактори(особливості мотивації; особливості сприйняття навколишнього світу, явищ і процесів, які відбуваються в ньому; особливості сприйняття власного споживацького досвіду; наявні переконання й настанови.)

3. Культурні фактори(результат впливу того середовища, в якому знаходиться людина).

4. Соціальні фактори (соціогрупи, які оточують люди­ну (сім'я, друзі, колеги та ін.), впливають на її вибір щодо таких товарів, як побутова техніка, автомобілі, одяг, взуття, послуги відпочинку та багато інших).

7. Джерела та види маркетингової інформації. Маркетингова інформаційна система організації.

Одним із ключових питань діяльності підприємства є отримання повної, достовірної, своєчасної інформації про стан маркетингового середовища.

Маркетингова інформація — це факти і цифри, які повним чином стосуються маркетингової діяльності ор­ганізації, характеризують її маркетингове середовище. Маркетингову інформа­цію зазвичай поділяють на вторинну та первинну.

Вторинна маркетингова інформація — це дані, зібрані не для вирішення проблем певного дослідження. Тобто ця інформація не створюється у процесі проведен­ня даного маркетингового дослідження. Вона вже існу­вала у певному готовому вигляді й була знайдена та ви­користана маркетинговими дослідниками. Вторинну інформацію можна поділити на внутрішню та зовнішню.

Вторинна внутрішня інформація — інформація, що була створена всередині самої організації. Вторинна зовнішня інформація — інформація, що була створена поза межами організації не для цього дослідження. У цілому джерела вторинної зовнішньої інформації можуть бути досить різноманітними: офіційна статистика; дані дослідницьких організа­цій; дані різних асоціацій, фондів тощо; матеріали галу­зевих та інших періодичних видань, а також інші дже­рела.

Спеціалісти рекомендують під час проведення маркетингових досліджень розпочинати збір та аналіз інформації саме із залучення вторинних джерел. По-перше, отримання значної частини вторинних даних не вимагає якихось особливих фінансових витрат: їх можна отримати або безкоштовно, або за символічну плату, по-друге, витрати часу на збір та обробку вторинної інформації є в цілому меншими, ніж щодо отримання первинної інформації. Також вторинну інформацію вже ви­користовували, аналізували, на її основі створювали якісь висновки, у тому числі щодо якості цієї інфор­мації. Але ця ін­формація не створювалася для вирішення проблеми конкретної організації, тому, очевидно, може бути недо­статньо адаптованою до проблем її діяльності.

Первинна маркетингова інформація — дані, які зібрані спеціально для вирішення проблеми даного мар­кетингового дослідження. Первинна є більш точною, але її збір і аналіз обходяться дорожче, ніж вторинної. Насамперед зазначимо, що ця інформація може бути отримана самою організацією-ініціатором дослідження або сторонньою спеціалізованою організацією. Таким чином, кожна ор­ганізація, яка ініціює проведення дослідження, повин­на вирішити це організаційне питання.

Найчастіше процес отримання первинної маркетингової інформації фокусується на споживачеві. Це зрозуміло, тому що саме його поведінка, його ставлення до товарів компанії визначають успіх або невдачу її діяльності. Крім поточного спостереження за споживачем фірми пе­ріодично вдаються до проведення спеціальних поглибле­них оцінок його поведінки на ринку. Джерелами первинної інформації є анкета, пошта, телефон, особистий контакт.

Маркетингова інформаційна система організації — система збирання, обробки та використання в межах організації маркетингової інформації. Кожне підпри­ємство створює свою маркетингову інформаційну систе­му. Особливості виявляються, зокрема, в структурі та джерелах інформації, у конкретних способах викорис тання сучасних інформаційних технологій, у порядку розповсюдження та використання інформації структур­ними підрозділами підприємства. Але в будь-якому ви­падку кожне підприємство повинно мати систему роботи з маркетинговою інформацією, управління будь-яким процесом, у тому числі маркетинговим, має розпочина­тися з вивчення питання, з ознайомлення з відповідною інформацією.