4. Маркетингове середовище організації

Маркетингове середовище організації — сукупність суб'єктів і факторів, що діють поза організацією і впливають на її маркетингову діяльність. Маркетингове середовище компанії розділяють на дві частини: мікросередовище — це сукупність суб'єктів, що формують поточне, найближче оточення організації, прямо або непрямо впливають на його ринкову діяльність.. макросередовище —сукупність факторів, що діють у рамках широкого економічного простору, тобто фактори загального порядку, загальних умов діяльності компаній. Маркетингове мікросередовище організації формують: споживачі,постачальники, конкуренти, торговельні посередники, контактні аудиторії. Контактні аудиторії (КА)-це групи осіб, які виявляють інтерес до діяльності компанії і здатні впливати на досягнення її цілей. Розрізняють такі види контактних аудиторій: внутрішня (власники, працівники компанії); місцеві (місцеві спілки); фінансові (банки, інвестори); контактні аудиторії громадських організацій; КА державних установ (податкова, екологічна служба); КА ЗМІ; КА популярних осіб (спортсмени, артисти); До факторів маркетингового макросередовища компанії відносять: Економічні (валютний курс, рівень інфляції, рівень зайнятості, динаміка ВВП); політико-правові (діяльність Уряду та регіональної влади, законодавчі умови, діяльність політичних та громадських організацій); технологічні (нові технології, матеріали та системи комунікацій); природно-географічні( кліматичні умови, стан природно-ресурсної бази, сприйняття географічної території споживачами); соціально-культурні ( демографічна ситуація: чисельність населення, вікова, статева структура населення; рівень освіти, традиції ).

5. Основні види маркетингу

Класифікація видів маркетингу відбувається за певними ознаками:

1)За ознакою мети вирізняють:

а) комерційний маркетинг – маркетингова діяльність спрямована на максимізацію комерційних результатів організації. Головним комерційним результатом являється прибуток;

б) некомерційний маркетинг – маркетингова діяльність спрямована не на фактори доходу, прибутку (вони можуть взагалі не братись до уваги), а в основному цілю є досягнення соціального ефекту. Н-д: організації охорони здоров'я, музеї, бібліотеки та ін.

2)За ознакою субєктно – галузевої сфери реалізації продукції:

а) споживчий маркетинг (окремі люди, родини);

б) промисловий (діловий) маркетинг (підприємства, організації ).

3) За ознакою територіальної сфери реалізації продукції:

а) внутрішній маркетинг — це маркетингова діяльність на ринках своєї країни;

б) зовнішній (міжнародний) маркетинг — це маркетингова діяльність на зовнішніх ринках, її об'єктом виступають споживачі інших країн.

4) За ознакою пріоритетності в постановці маркетингових завдань:

а) стратегічний маркетинг – основним завданням є визначення генеральної лінії ринкового розвитку компанії та її окремих підрозділів.

б) тактичний (оперативний, операційний) маркетинг – являється в деякій мірі вторинним маркетингом, тому що він забезпечує реалізацію підходів стратегічного маркетингу.

5) За ознакою стану попиту:

а) конверсійний маркетинг — перетворення негативного ставлення покупців до продукції компанії на позитивне.

б) стимулюючий маркетинг – стимулювання покупців, які пасивно ставляться до пропозицій компанії.

в)ремаркетинг. – діяльність спрямована на відновлення зниженого попиту на товари компанії.

г) креативний маркетинг – виявлення прихованого інтересу до товару, що ще не вироблено, та дослідження можливості перетворення потенційного попиту на реальний.

д) синхромаркетинг – згладжування коливань попиту на продукцію компанії ;

є) демаркетинг і протидіючий маркетинг – демаркетинг: спроба усунення так званого надлишкового попиту, коли компанія не в змозі задовольнити такий попит; протидіючий маркетинг в основному використовує держава для повного усунення попиту (н-д на алкоголь, тютюнові вироби).