20. Маркетинговий комунікаційний процес: сутність, цілі, основні елементи та етапи.

Маркетингова комунікація — це процес забезпечен­ня взаємодії суб'єкта пропозиції товару з іншими су­б'єктами ринку.

До інструментів здійснення маркетингової комуні­кації належать реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю (PR), прямий маркетинг, персональні продажі, брендинг, виставки, спонсорство та ін.

Каналами маркетингових комунікацій є телебачен­ня, радіо, газети, журнали, Інтернет, зовнішні носії, персонал, який здійснює продаж продукції, поштова розсилка каталогів, видача буклетів, подарунків, бонусних карток тощо.

Технологіями, які використовуються у маркетинго­вому комунікаційному процесі, є створення паперового маркетингового звернення (наприклад, реклама в га­зеті), відео сюжету для демонстрації на телебаченні, електронного звернення для розміщення в мережі Інтер­нет та ін.

Кожна компанія створює власну маркетингову ко­мунікаційну систему — враховуючи масштаби та сфери діяльності, фінансові можливості, ресурсний потенціал, управлінські погляди та плани менеджерів і власників та ін.

Складовими марк-го комунікаційного процесу є:

Відправник повідомлення-організаціяя або окрема особа, яка має інформацію для передачі суб’єктам ринку, це первинна ініціативна особа.

Отримувач повідомлення-споживач, який отримує повідомлення.

Повідомлення – це інформація, що передається. Передача якоїсь інфи передбачає використання якоїсь форми перетворення думки на комунікаційні символи.

Кодування інформаційного повідомлення – це процес перетворення думки, комунікаційної ідеї відправника на певний набір комунікаційних символів. Кодування може відбуватися за допомогою вербальних (слова, поєднання літер) та невербальних символів(малюнки, звуки, відео тощо). Існує також комбіноване кодування-поєднання вербальних та невербальних символів.

Декодування інформаційного повідомлення - це процес перетворення (розшифрування) комунікаційних символів як складових повідомлення, на певну думку. Декодування-це робота отримувача повідомлення, у нашому випадку-споживача. Декодування маркет. повідомлення викликає 2 типи реакцій:емоційні(сприйняття повідомлення) та практичні(купувати чи не купувати товар).

Перешкоди комунікаційного процесу-це фактори, які перешкоджають здійсненню марк-го комунікаційного процесу, як у прямому, так і у зворотньому напрямку.

21. Реклама.

Реклама — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку. Компанії використовують рекламу для впливу на споживача. Реклама є досить неоднозначним соціальним явищем: з одного боку вона виконує ф-ію постачання споживача інформацією, а з іншого боку вона може використовуватися як засіб маніпулювання. Будь-яка форма реклами є довільною формою не персональної презентації та просування товару.

Складовими реклами є:

• рекламне звернення;

• носій реклами;

• час донесення рекламного звернення до аудиторії.

Рекламне звернення – змістова складова реклами, яка має певну форму.

Елементи рекламного звернення:

• вербальна складова (слова звернення);

• ілюстративна складова (малюнки, фото та відео матеріали);

• стилістична складова (створення настрою, використання певної тональності, розстановка акцентів у повідомленні).

Ефективність рекламного звернення залежить від таких факторів:

1. рівень переконливості доводів, що є у рекламному зверненні;

2. кількість доводів;

3. використання порівняльних хар-к;

4. оформлення рекламного звернення;

5. індивідуальні особливості споживача.

Носіями реклами можуть бути друковані та електронні засоби масової інформації, телебачення, радіо, Інтернет, зовнішні засоби, друкована продукція та інше. До основних критеріїв вибору носія відносять: можливий ступінь охоплення аудиторії, економічна ефективність витрат рекламодавця, відповідність носія реклами іміджу рекламодавця, цілям його рекламної компанії.

Після застосування реклами дуже часто оцінюють рівень її ефективності, як правило виділяють два її типи: 1. Оцінка комунікативної ефективності – скільки споживачів звернули увагу на рекламу, як вони її сприйняли. 2. Оцінка комерційної ефективності – як змінився обсяг продажу продукції в результаті реклами.