27. Магнетики і їх намагнічуваність. Класифікація магнетиків. Фізична природа діа- і парамагнетизму.

Всі речовини є магнетиками. Тільки одні виявляють властивості сильніше, інші слабше.всі магнетикі діляться на: феромагнетикі, діамагнетикі, парамагнетикі.

Намагнічуваність магнетика характеризує векторна намагнічуваність:

j=lim(∆v->0) ∑P/∆v

[j]=A/м

Згідно закону повного струму ∫Bdl=µI

B0+Bi=B

Bi- індукція магнітного поля створена речовиною. Причиною Bi є мікроструми (орбітальні). Тому в загальному випадку закон повного струму буде: ∫Bdl=µ(I(макро)+I(мікро))

∫jdl=I(мікро)

∫((B/µ)-j)dl=I(макро)

(B/µ)-j=H напруженість магнітного поля

Н – характеризує ту частину повного поля, яка створюється макро струмами.

∫Hdl=I(макро)

j~H*χ(хі)

B/µ- H*χ=H

µ=1+χ відносна магнітна проникність показує у стільки раз індукція магнітно поля більша за індукцію магнітного поля у вакуумі.

1)χ<0; µ<1 діамагнетикі, вони намагнічуються в напрямку прот до зовнішнього магнітного поля. Наприклад: мідь.

2)χ>0; µ>1 парамагнетикі.

3) χ>>0; µ>>1 феромагнетикі.

Єдиною фізичною причиною прояву магнетиків є лармонівська прицесія орбіта лей магнітних моментів атомів речовини.

M=[P,B]

M ┴PLe

M=dLe/dt

∆P- додатній магнітний момент, обумовлює діамагн. момент за рахунок ларморівської прицесії.

Речовина проявляє парамагнітні властивості в тому випадку коли її атоми мають нескомпенсовані магнітні моменти. Характерною особливістю прамагнетного стану речовини є те що його намагнічуваність залежить від двох факторів: температури, зовнішнього магнітного поля.

Підвищення температури розпоряджає орієнтацію магнітного поля парамагнетиків. Кількісно дію цих факторів визначає величина:

χ=c/T

28. Феромагнетизм. Досліди Столєтова. Крива намагнічування. Магнітний гістерезис.

Яскравим прикладом феромагнетизму є залізо(ферум).

Особливістю феромагнетизму є те що він властивий тільки твердим тілам.

Феромагне́тики — деякі метали  з великою магнітною проникністю, що проявляють явище гістерезису.

Магнітна сприйнятливість феромагнетиків позитивна і значно більше одиниці.

При не дуже високих температурах феромагнетики характеризуються спонтанною намагніченістю, яка сильно змінюється під впливом зовнішніх дій.

Властивості феромагнетиків пов'язані з наявністю у їхній структурі груп атомів, які називаються доменами, котрі вже мають узгоджену орієнтацію елементарних магнітних полів. Орієнтація полів самих доменів, яка відбува­ється при намагнічуванні, створює власне поле речовини значно сильніше, ніж у інших магнетиків, у яких відбувається лише часткова орієнтація елеме­нтарних полів атомів речовини. 

вторина намотка замикається на гальванометрі

∆Ф=BS

В сердечнику тороїда виникає явище гістерезису (назад буде інший шлях, ніж вперед)

Крива намагнічування феромагнітного пристрою, задається як функція

B=φ(H) (В – магнітна індукція, Н – напруженість магнітного поля).

При циклічному перемагніченні, що відбувається у напрямку вказаному стрілками, крива намагнічення переходе у криву гістерезису.

 Коерцитивна сила Hc характеризує величину напруженості поля зворотного напрямку, яку необхідно створити, щоб остаточна індукція зникла і стала рівною нулю.

Br-надлишкове намагнічення.