4.1. Крейда

4.1.1 Спаськаасвіта

Спаська світа (верхній барема–аапта–аальб) складається з чорних бітумізованих аргілітів, які переверствовуються з малопотужними прошарками сірихаіатемно-сірихаалевролітіваіапісковиків. Уперше під назвою «спаські сланці» ці відклади виділили К. Пауль і Е. Тітце у 1877 р. в районі с. Спаса Старосамбірсь-кийарайон,адеавонианайповнішеавідслонюються.

Уточнюючи стратиграфію північного схилу Українських Карпат, О.С. Вялов (1951) рекомендував назвати спаські відклади «спаською серією» з виділен-няматрьохасвіта–аяблонської,атершівськоїатааянківської.

Пізніше, проводячи детальне геологічне вивчення цього району, А.Г. Жураков-ський (1968), пропонував розділити спаську світу на дві підсвіти – нижню і верхню. До нижньої він відніс яблонську світу (верхній барем – нижній апт), до верхньоспаської – тершівську і янківську (верхній апт – нижній альб).

Нижньоспаська підсвіта представлена чорними і темно-сірими аргілітами з розсланцьованими глинами, які переверствовуються сірими і темно-сірими алевролітами і дрібнозернистими пісковиками. В нижньоспаській підсвіті по площині наверстування часто спостерігаються присипки ярозиту, проверстки і лінзочки сидериту, стяжіння піриту, механобіогліфи і біогліфи. Потужність підсвіти сягає 100 м. У верхній частині розрізу простежуються окремі проверстки пісковиків, рідше лінзочки і проверстки окременілих вапняків. Палеонтологічно нижньоспаську підсвіту схарактеризовано досить добре. З наведених форм, зібраних у 1932-1933 рр. в районі сіл Бусовиська, Лужка і Спаса і пізніше описаних Б.З. Кококшинською та В.І. Рогалею ( Rogala, Kokoszynska, 1934 ) – Belemnites cf. pistilliformis Blainville, Lytoceras sp., Douvilleiceras albrechtiaustriae Uhlig, Aptychus sp., Emarginula sp., Turbo sp., Scalaria sp., Leda mariae Orbigny, L. sp., Barbatia cf. marullenisis Orbigny, Cardita sp. nov., Astarte numismalis Orbigny, Opis cf. neocomiensis Orbigny, Lucina cornueliana Orbigny, Ctenostreon pseudoproboscideum Loriol, Neithea valangiensis ( Pictet, et Campiche,), Spondylus gibbosus Orbigny, Exogyra boussingaulti Orbigny, E. cf. rectaugularis Romer, Crenella cf. bella Woods, Rhynchonella gibbsiana Davidson, Terebratula sp., T. striata Schlgtheim, Pentacrinus neocomiensis Deshayes – 13 характерні для барему і нижнього апту, чотири – відомі з доальбських відкладіваіалишеаоднаа–аальбська.

Верхньоспаська підсвіта, яка узгоджено залягає над нижньоспаською і є молодшим продовженням розрізу спаської світи, вцілому представлена чергуванням грубоверствуватих і масивних пісковиків, інколи глауконітових, алевролітів, чорних аргілітів і кременів. У покрівлі простежуються червонувато-бурі, з вишневим відтінком і зеленувато-сірі аргіліти. Потужність її досягає 150 м. Низи верхньоспаської підсвіти відповідають тій частині розрізу, яку О.С. Вялов (1951) виділив у окрему світу – тершівську. Вона складається з масивних сірих і світло-сірих, інтервалами збагачених глауконітом, в основному середньозернистих пісковиків, зрідка переверствованих з малопотужнимиапачками, де переважають глинисті відклади. Фауністично вони схарактеризовані досить слабо.

Верхня частина верхньоспаської підсвіти (янківська світа, за О.С. Вяловим) складена переважно тонко ритмічними чорними, інколи листуватими аргілітами з ярозитом, сірими озалізненими алевролітами і в самих верхах її – чорними кременистими аргілітами, окремими малопотужними проверстками силіцидів і окременілими дрібнозернистими пісковиками. Цю частину розрізу спаської світи палеонтологічно слабо схарактеризовано. За винятком спікул губок і радіолярій, представлених родом Spumellaria, описаних З. Суйковським (1932), ніяких органічних рештків тут не виявлено. Беручи до уваги знайдений Б.З. Кокошинською по лівій притоці Дністра у малопотужному проверстку дрібногалькового конгломерату, що залягає в основі головнинської світи, середньоальбський Neohibolites minimus Lister, вік верхньоспаської підсвіти можнаавважатиапізньоапським-ранньо-середньоаль-бським. Цей вид виявили і В.Г. Юркова та Я.О. Кульчицький у верхній частині розрізу верхньоспаської підсвіти, в проверстку чорних порід на правому схилі Дністра, проти с. Тершева. З цієї ж підсвіти Н.В. Дабагян наводить Trochammina depressa Laso, Plectorecurvoides.

Система	Відділ	Світа	Підсвіта	Літологічна колонка	Потужність, м	Літологічна характеристика	Палеонтологічна характеристика
Крейдова К	Верхній К₂	Головнинська			130-150	Складена дрібноритмічним чергуван-ням сірих і попелясто-сірих пісковиків, алевролітів, сірих,атемно-сірихаз зеленкува- тим відтінком вапняків, мер-гелів і зеленувато-сірих аргілітів.	Hormosina distans (Brady ), Ammodiscus cretaceus ( Reuss ), Thalmannammina aff. neocomiensis Geroch, Plectorecurvoides alternans Noth, Clavulinoides gaultinus (Morozova ), Gyroidina nitida infracretacea Morozova.
	Нижній К₁	Спаська	Верхньоспаська		150	Представленаачергуванням грубовер-ствуватих і масивних пісковиків, інко-ли глауконітових, алевролітів, чорних аргілітів і кременів.	Trochammina5depressa6Laso, Plectorecurvoides8alternans8Noth, Thalmannammina0neocomiensis9Geroch, Gyroidina6infracretacea5Morozova, Globigerinelloides sp. nov., Hedbergella infracretacea5(Glaessner),5Neohibolites minimus Lister.
			Нижньоспаська		100	Представлена чорними і темно-сіри-миааргілітамиаз розсланцьо –вани-миаглинами,аякіапереверствовуються сірими і темно-сірими аалевролітамиа іа дрібно- зернистими пісковиками.	Belemnites7cf.7pistilliformis7Blainville, Lytoceras sp., Douvilleiceras albrechtiaustriae Uhlig, Aptychus sp., Emarginula sp., Turbo sp.,