Земельні ресурси

Головним природним ресурсом є земля і її найважливіший компонент — ґрунт, бо вона не тільки годує, вбирає і є просторовим базисом розміщення продуктивних сил, — вона є матір'ю атмосферного повітря, колисковою поверхневих вод, скарбницею корисних копалин і підземних вод, батьком рослинного і тваринного світу. Територія району характеризується наявністю різноманітних ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, які сприяють великій строкатості ґрунтового покриву.

До найпоширеніших ґрунтоутворюючих порід належать лесоподібні суглинки, які вкривають підвищення рівнинної частини реґіону. Власне на лесоподібних відкладах утворились найродючіші опідзолені ґрунти широколистяних лісів. Найпоширенішими в районіі є бурі гірсько-лісові щебенюватіи(близько 60% площі реґіону). Сірі, світло-сірі і темно — сірі опідзолені залягають здебільшого на невисоких плато і слабопологих схилах, рідко зустрічаються на пологих і коротких спадистих схилах. У північній частині району, переважають лучні, темно-сірі, сірі і світло-сірі опідзолені, дерново-підзолисті ґрунти, у східній —дерново — підзолисті оглеєнні, лучні і дерново опідзолені, в центральній — буроземи, на заході — бурі гірсько-лісові ґрунти. У долинах поширені дернові й лучні.

Рослинність та лісовий покрив

Рослинність району формувалася під впливом кліматичних умов, рельєфу місцевості, ґрунтів та господарської діяльності людини. У далекому минулому на території, що тепер займає район, більшість площі була зайнята лісом. Проте в XIV–XVIII ст. багато лісів було вирубано в процесі освоєння території під посівні площі та випас худоби. Рослинність представлена тут головним чином лісами, луками і в низинній частині — заболоченими сіножатями. Ліси даного району мають острівне розміщення. Лісовий фонд району становить 48 тис. га, або 39,3% від її території, де загальна площа лісів державного лісового фонду — 31913 га, в тому числі ліси I групи — 14193 га, ліси II групи — 17720 га.

Головні лісоутворюючі породи: сосна — 4142 га, смерека — 2079 га, ялиця — 12931 га, дуб — 3696 га, бук — 5371 га, модрина — 160 га, решта припадає на граб, клен-явір, вільху, липу та інші породи. Найпоширеніші типи лісу: грабово-буковий ялинник, вологий буково-смерековий суялинник, волога грабово-ялицева бучина. Середній вік насадження — 63 роки, середній запас на 1 га — 305 м3. Середній річний приріст на 1 га — 4,99 м3., найбільш продуктивна порода — ялиця. На галявинах та узліссях поодиноко ростуть дикі плодові дерева: яблуня лісова, груша, черешня. В долинах гірських потоків і на заболочених ділянках зеленіють вільхи та гіллясті верби, а в трав'яному покритті помітно виділяється папороть.

Тваринний світ

Тваринний світ Старосамбірщини тісно пов'язаний перш за все з умовами клімату і рослинним покровом, а також з рельєфом та наявністю води. Фауну території району представляють ссавці, птиці, риби та комахи. З копитних тварин на території району зустрічаються дикі свині, козуля, олень, а з хижих — куниця, видра, борсук, вовк, лисиця, тхір. Водиться також бобер, куниця, тхір лісовий, ондатра, качка, лебідь — шипун, голуби, білка, олень, тритон і саламандра, чорний журавель і підорлик, рись і борсук, видра і горностай. У зв'язку із зменшенням чисельності мисливських тварин знижується і добування їх окремих видів.