Титулка

Зміст:

1. Вступ (Івашків М.)…………………………………….............................................3

1.1. Фізико-географічний нарис району практики (Яцкевич І.)………………...….4

1.2. Орогідрографія (Яцкевич І.)………………………………………......................9

2. Історія геологічних досліджень Скибової зони Українських Карпат (Мік Д.).11

3. Загальні риси геологічної будови Українських Карпат (Піяк М.)……………..14

3.1. Тектоніка (Піяк. М.)……………………………….............................................14

3.2. Історія геологічного розвитку………………………………………………….17

4. Стратиграфія (Піяк М.)……………………………………………………….......19

4.1. Крейда……………………………………………………………………………22

4.1.1. Спаська світа (Мік Д.)…………………………………………………….......22

4.1.2. Головнинська світа (Боричок В.)…………………\…………………………25

4.1.3. Стрийська світа (Боричок В.)………………………………………………...27

4.2. Палеоген…………………………………………………………………………31

4.2.1. Ямненська світа (Яцкевич І.)…………………………………………...….…31

4.2.2. Манявська світа (Піяк М.)…………………………………………….…..….37

4.2.3. Вигодська світа (Діоші І.)…………………………………………………..39

4.2.4. Бистритська світа (Івашків М.)………………………………………..……..41

4.2.5. Менілітова світа (Діоші І.)………………………………………..……….….43

Висновки (Боричок В.)……………………………………………………………....47

Список використаної літератури (Діоші І.)………………………………………...48

Вступ

Навчальна практика за вибором кафедри історичної геології та палеонтології студентів 3-го курсу геологічного факультету проходила в Старосамбірському районі с. Бусовисько, у період з 22.06.2014р. по 03.07.2014р, камеральний етап з 04.07.2014р. по 19.07.2014р.

Метою практики є детальне літологічне, палеонтологічне та біостратиграфічне вивчення розрізів у відслоненнях,самостійний їх опис, опробування, набуття навиків, пошуку та відбору фауни і флори, попереднього визначення систематичної приналежності та віку фосилій і порід, що їх вміщують.

Завдання практики: вивчення і детальний опис порід у розрізах відслонень; виявлення, вивчення в корінному заляганні рештків фауни і флори, їх опис, замальовування (фотографування), відбір разом з вмісними породами і формування колекцій; попереднє визначення систематичної приналежності фауни, флори та віку вмісних порід; розчленування розрізів відслонень на стратони різних рангів; зіставлення розрізів різних відслонень за виявленими в їх породах з літологічними та палеонтологічними кореляційними ознаками; збір матеріалів для написання звіту за навчальну практику.

Наші маршрути проходили вждовж річки Дністер по притоках Великий Дубень, Малий Дубень, Коравчин, Розтоки, Кути, Козій.

1.1. Фізико-географічний нарис району практики

Район практики розташований у передгір'ях Українських Карпат (переважно Верхньодністровські Бескиди); його південна частина лежить у гірській місцевості, північна — у рівнинній. Найбільші річки району:Дністер, Стривігор.

Географічне положення

Старосамбірський район розташований у південно-західній частині Львівської області. В сучасних межах район займає загальну площу 1245,17 км², в тому числі гірська частина району — 965 км². За розмірами район займає 5-е місце в області. З півночі на південь район простягнувся на 52 км, а з заходу на схід — на 28 км. Його сусідами є: на півночі — Мостиський район, на сході — Самбірський таДрогобицький район, а на півдні — Турківський район. На заході його межі збігаються з державним кордоном України з Республікою Польща. Протяжність державного кордону у Старосамбірському районі становить 70 км.

Географічне розташування Старосамбірського району визначається такими координатами: крайня західна точка — село Мігово (22° 43’ східної довготи і 49° 31’ північної широти), крайня східна точка — село Кобло, крайня північна точка — село Дроздовичі, крайня південна — село Волосянка.

Старосамбірський район займає надзвичайно вигідне геополітичне становище, чому сприяє його прикордонне розташування, близькість до центрально-європейських держав, в першу чергу Чехії та Австрії. Цьому слугує і розміщення на території району двох пунктів пропуску через державний кордон, одного залізничного (Хирів — Кросцєнко), а одного автомобільного (Смільниця — Кросцєнко). Іншою перевагою розташування Старосамбірського району є те, що його територію можна вважати «воротами Українських Карпат». Саме з південної частини Старосамбірського району географічно розпочинаються Карпати — Верхньодністровські Бескиди.

Рельєф

Природні умови Старосамбірського району різноманітні. Територія району охоплює низькогір'я Зовнішніх Карпат і Сансько-Дністровське водорозділове підвищення та знаходиться в басейнах Чорного і Балтійського морів. Вона розташована в межах двох фізико-географічних зон: Прикарпаття і Українських Карпат.

Поверхня зони Прикарпаття — це хвиляста рівнина, порізана ярами і річковими долинами. Південна частина району лежить в Карпатських горах, які в цій частині мають назву Бескиди. Вони сформовані з флішу, пісковиків, сланців, різних гірських порід. Тверді породи, які менше піддаються руйнуванню, утворюють тут підвищені гострі форми рельєфу, а менш стійкі породи, що швидко руйнуються, утворюють м'які, округлі форми рельєфу, внаслідок чого в горах району є багато вершин і западин.

Північна частина району лежить в межах Дністро-Санської низовини, яка переходить в Прикарпатське передгір'я. Центральна та південна частини — у Верхньодністровських Бескидах.

Гірський рельєф характеризується круглими формами Карпатських хребтів, вершини яких досягають 800 і більше метрів над рівнем моря. Найвища вершина Старосамбірщини — гора Магура Ломнянська, що знаходиться в її південно-західній частині, поблизу села Грозьово, і здіймається на 1022 м над рівнем моря.

Клімат

Старосамбірський район розташований у смузі атлантико-континентальним кліматом, для якого характерні низький тиск, велика вологість повітря та прохолодне літо. Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території в на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).

Для території району у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури грунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.

Додаткові впливи на формування кліматичних показників має рельєф — низька рівнинна поверхня сприяє швидкому проходженню повітряних мас, а підвищена — (височини і гори) створює бар'єрний ефект. У межах району найдійовішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.

З наближенням до Карпат збільшується кількість опадів (до 800 мм), а особливо кількість опадів за добу (при зливових дощах — до 100–200 мм/добу), що пов'язане з формуванням потужних зон атмосферних фронтів на смузі контакту з Карпатами. В Карпатах кількість опадів збільшується з наростанням висот. Важливе значення для формування кліматичних рис Карпат мають орографічні (рельєфні) умови проходження повітряних мас через гори, а також позиційне розташування повітряних мас, сформованих на Передкарпатті та північному макросхилі Карпат з одного боку і Закарпатті та південному макросхилі Карпат — з другого. В умовах їх малорухомості у фронтовій зоні виникають грози, зливові дощі, сильні вітри.

Середньорічна температура становить +6,1°С. Найбільш холодними є січень, лютий і перша половина березня, найбільш теплими — липень і серпень місяці, пізні весняні заморозки бувають у червні, ранньоосінні — в серпні. Характерна наявність туманів. Середньорічна кількість опадів 790–800 мм, найбільша їх кількість випадає влітку у вигляді сильних злив. Сніг лежить 128 діб, в тому числі суцільний покров 61 добу. Найбільша висота снігового покрову має місце в січні — 59 см.