Вимоги imt-Advanced

Передові міжнародні мобільні телекомунікаційні системи (IMT-Advanced), визначені сектором радіозв'язку МСЕ, повинні відповідати деяким вимогам, щоб вважатися мережами покоління 4G:

• ґрунтуються на комутації пакетів, використовуючи протоколи IP;

• пікові швидкості передачі даних, щоб підтримати передові послуги та програми повинні становити від 100 Мбіт/с для користувачів з високою мобільністю та від 1 Гбіт/с для користувачів з низькою мобільністю;

• використовуються динамічно колективні мережеві ресурси для підтримки більшої кількості одночасних підключень до однієї соти;

• мінімальні значення для пікової спектральної ефективності 15 біт/с/Гц у низхідному каналі і 6,75 біт/с/ Гц у висхідному каналі (мається на увазі, що швидкість передачі інформації 1 Гбіт/с в низхідному каналі повинна бути можлива при смузі пропускання радіоканалу менше 67 МГц);

• спектральна ефективність на сектор в низхідному каналі 3 біт/с/Гц/ сектор і у висхідному каналі 2,25 біт / с / Гц / сектор;

• плавний хендовер через різні мережі;

• висока якість мобільних послуг.

Wi-Fi

Wi-Fi, WiFi (від англ. Wireless Fidelity) — торгова марка, що належить Wi-Fi Alliance. Загальновживана назва для стандарту бездротового (радіо) зв'язку передачі даних, який об'єднує декілька протоколів та ґрунтується на сімействі стандартів IEEE 802.11 (Institute of Electrical and Electronic Engineers — міжнародна організація, що займається розробкою стандартів у сфері електронних технологій). Найвідомішим і найпоширенішим на сьогодні є протокол IEEE 802.11g, що визначає функціонування бездротових мереж.

Установка Wireless LAN рекомендувалась там, де розгортання кабельної системи було неможливо або економічно недоцільно. Нині в багатьох організаціях використовується Wi-Fi, оскільки при визначених умовах швидкість роботи мережі вже перевищує 100 Мбіт/с. Користувачі можуть переміщатись між точками доступу по території покриття мережі Wi-Fi.

Мобільні пристрої (КПК, смартфони, PSP і ноутбуки), оснащені клієнтськими Wi-Fi прийомо-передаючими пристроями, можуть підключатися до локальної мережі і отримувати доступ в Інтернет через точки доступу або хот-споти.

Невелика ширина використовуваного спектра частот, відсутність можливостей роумінгу і авторизації не дозволяють Wi-Fi пристроям потіснити на ринку мобільний зв'язок. Тим не менше, компанії ZyXEL, SocketIP і Symbol Technologies пропонують рішення по організації Wi-Fi телефонії.

Принцип роботи

Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менш однієї точки доступу та може легко масштабуватись.

Також можливо підключення двох клієнтів в режимі точка-точка (Ad-hoc), коли точка доступу не використовується, а клієнти з'єднуються за участю мережевих адаптерів «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (SSID) з допомогою спеціальних сигнальних пакетів на швидкості 0,1 Мбіт/с кожні 100 мс. Тому 0,1 Мбіт/с — найменша швидкість передачі даних для Wi-Fi. Знаючи SSID мережі, клієнт може вияснити, чи можливо підключення до даної точки доступу. При потраплянні в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID приймач може вибирати між ними на основі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнту повну свободу при виборі критеріїв для з'єднання.

Однак, стандарт не описує всі аспекти побудови безпровідних локальних мереж Wi-Fi. Тому кожен виробник устаткування вирішує цю задачу по-своєму, застосовуючи ті підходи, які він вважає за якнайкращі з тієї або іншої точки зору. Тому виникає необхідність класифікації способів побудови безпровідних локальних мереж.

За способом об'єднання точок доступу в єдину систему можна виділити:

• Автономні точки доступу (називаються також самостійні, децентралізовані, розумні);

• Точки доступу, що працюють під управлінням контролера (називаються також «легковагі», централізовані);

• Безконтролерні, але не автономні (керовані без контролера);

За способом організації і управління радіоканалами можна виділити безпровідні локальні мережі:

• Із статичними налаштуваннями радіоканалів;

• З динамічними (адаптивними) налаштуваннями радіоканалів;

• З «шаруватою» або багатошаровою структурою радіоканалів;

ТОП -10 популярних смартфонів у всьому світі за 2012 рік

Даний рейтинг складений на основі кількості переглядів сторінки кожного продукту в мережі, а також офіційних даних компаній продавців про кількість продажів і попередніх замовлень на смартфони. Ось ТОП - 10 найбільш популярних смартфонів в усьому світі за 2012 рік.

1 місце HTC One S - у нього великий сенсорний екран, 4G, і він був перший мобільний телефон з Android OS 4.0. 

2 місце Samsung Galaxy S II I- це флагманський смартфон від Samsung 2012 року, у нього 4,8-дюймовий дисплей, остання версія Android від Google, 4G, і багато іншого. 

3 місце HTC One X - він має цілий ряд висококласних функцій, в тому числі дуже великий дисплей, 4G. Є фактично дві версії цього смартфона. Одна для США інша міжнародна версії (у другій немає LTE). 

4 місце Samsung Galaxy Note II 5,5-дюймовий Super AMOLED дисплеєм, Galaxy Note стирає межу між смартфоном і планшетом. Він також має стилус. Це пристрій працює під управлінням Android 4.0.

5 місце Nokia Lumia 920 єдиний смартфон в першій п'ятірці рейтингу керований ОС Windows Phone 8.

6 місце Motorola Droid RAZR M і знову Android-орієнтована модель смартфона має набір функцій типового для цінового діапазону, такі як 4,3-дюймовий дисплей 1,5 ГГц процесор і LTE. 

7 місце Samsung Galaxy Note - перше покоління планшета-смартфона від компанії Samsung, він також має 5,3-дюймовий дисплей і стилус.  

8 місце Apple, iPhone 5 новий флагманський смартфон від Apple. З 4-дюймовим дисплеєм і 4G LTE. Більше бренду, ніж нововведень і висока ціна.

9 місце Apple, iPhone 4S - більше не є флагманським смартфоном від Apple, але й досі користується великою популярністю.

10 місце BlackBerry Bold 9930 - найпотужніший з останніх моделей компанії RIM, BlackBerry OS 7 і 1,2 ГГц процесор. Основні продажі в США.