Технологія 3g

3G - технологія мобільного зв'язку 3-го покоління. До неї входять як високошвидкісний мобільний доступ в Інтернет, так і послуги звичайного радіозв'язку, куди належать дзвінки та СМС.

Мережі працюють у дециметровому діапазоні (2 ГГц) із середньою швидкістю передачі даних 2 Мбіт/с, що дозволяє організувати відеотелефонний зв'язок, перегляд на мобільному телефоні фільмів і телепередач.

У світі 3G-інтернет представлений у 5 стандартах родини IMT-2000. Однак в Україні існують усього два типи 3G зв'язку: UMTS і CDMA2000.

Уперше 3G-інтернет з'явився в Україні 2007 року, коли компанія "Телесистеми України" запустила першу в країні технологію високошвидкісної передачі даних під брендом PeopleNet.

Відтоді 3G-інтернет почав активно розвиватися й покривати дедалі більшу територію України. Зараз 3G-інтернет представлений 5 брендами: PEOPLEnet, "ОГО! Мобільний", "МТС-Коннект", CDMA-UA і "Інтертелеком".

З усіх операторів лише один працює за технологією 3G UMTS 2100 (W-CDMA) - "ОГО! Мобільний". Насправді, ця технологія зараз працює ще й з надбудовою HSDPA, яка розглядається як перехідний стандарт до технологій мобільного зв'язку четвертого покоління. Головні переваги UMTS/HSDPA у високій швидкості передачі даних - до 14,4 Мбіт/с, але на практиці виявилося, що швидкість ледве досягає 2,2-5 Мбіт/с.

Покриття оператором 3G зараз хоч і велике, але абоненти "ОГО! Мобільний" переходять у роумінг оператора GSM "Київстар", при тих же тарифах, а швидкість інтернету при цьому падає до рівня 2G.

Решта операторів працюють на стандарті CDMA2000. Але всі вони так само розрізняються за швидкістю передачі даних. Річ у тому, що стандарт CDMA2000 також працює з "надбудовою" ED-VO (Evolution Data Only). Ця технологія дозволяє збільшити пропускну здатність каналу.

Існує кілька поколінь цього стандарту від Rev.0 до Rev.D. В Україні CDMA оператори працюють переважно на Rev.A, який дозволяє виходити в Інтернет на швидкості до 3,1 Мбіт/с. Але "Інтертелеком" уже удосконалив свої мережі до стандарту Rev.B, який дозволить працювати в мережах 3G CDMA на швидкості 73,5 Мбіт/с.

3G являє собою загальноприйняте позначення декількох стандартів мобільного зв'язку, які мають ряд відмінних ознак. Зокрема, мобільні мережі третього покоління забезпечують можливість одночасної передачі голосових (звичайний телефонний дзвінок) і не голосових даних (завантаження файлів, обмін електронною поштою або повідомленнями IM). Важлива роль в 3G-послугах відведена швидкісного Інтернет-доступу, відеотелефонії та мобільного ТБ, правда, два останніх сервісу поки так і не досягли очікуваної популярності. Стандарт 3G був розроблений Міжнародним союзом електрозв'язку (International Telecommunication Union, ITU) і носить назву IMT-2000 (International Mobile Telecommunications 2000). Під цією абревіатурою об'єднані п'ять стандартів, і тільки деякі з них забезпечують повне покриття в різних діапазонах, тому фактично тільки вони можуть розглядатися як повноцінні 3G-рішення. Найбільший розвиток мережі третього покоління отримали в Японії і Південній Кореї. Перша комерційна 3G-мережу FOMA була виконується 1 жовтня 2001 в Японії оператором NTT DoCoMo на базі стандарту W-CDMA (Wideband Code Division Multiple Access). А буквально через чотири роки послугами зв'язку третього покоління користувалися вже 40% населення цієї країни. Що стосується Європи, то тут розвиток 3G було загальмоване в основному високими ліцензійними відрахуваннями. У загальній складності на придбання ліцензій європейські оператори витратили близько 130 млн. євро. Перша мережа третього покоління на старому континенті була запущена 3 березня 2003 у Великобританії оператором Hutchison. Вона побудована на базі того ж стандарту W-CDMA і отримала коротку і зрозумілу назву - «3». Існує два принципи, за якими оператор класифікується як 3G або 2G. Принцип перший - стандарт, в якому надаються послуги мобільного зв'язку. Принцип другий - швидкість передачі даних, яка досягається в мережі. Офіційно мобільна мережа третього покоління - це набір систем та сервісів, побудованих на базі будь-якої з шести технологій, описаних в документі International Mobile Telecommunications Programme (IMT-2000), запропонованому Міжнародним союзом телекомунікацій (International Telecommunication Union (ITU)). Технології наступні: W-CDMA, CDMA2000, CDMA2001, TD-CDMA/TD-SCDMA, UWC-136 (він же EDGE) і DECT. Однак далеко не всі вони забезпечують необхідний радіус покриття, а стандарт UWC-136 (EDGE) підтримується більшістю вітчизняних операторів і відноситься до так званих мереж 2,5 G. Тому в якості мереж 3G можуть бути використані тільки наступні варіанти: W-CDMA (Wideband Code Division Multiple Access; європейський варіант - UMTS (Universal Mobile Telecommunication System)), CDMA2000 1X (450, 800, 850, 1700, 1900 МГц) і китайський варіант 3G - TD-CDMA/TD-SCDMA. До речі, CDMA2000 1X - це перший етап, з якого починається еволюція мережі CDMA2000. Але є і інша ознака, за яким також класифікуються 3G-оператори - швидкість передачі даних: для абонентів з високою мобільністю (до 120 км/год) - не менше 144 кбіт/с, для абонентів з низькою мобільністю (до 3 км/год) - 384 кбіт/с, для нерухомих об'єктів на коротких відстанях - 2,048 Мбіт/с. Якщо класифікувати за відповідністю стандартам, то у всьому світі налічується понад 160 операторів третього покоління. І що ж у результаті отримують звичайні користувачі мобільного зв'язку? Їх вибір обмежений телефонами для роботи на частоті 900, 1800, 1900 МГц і в деяких випадках 2100 МГц.