Аудиторські прийоми контролю документів
Дослідження документів необхідно проводити комплексно, поєднуючи різноманітні способи їх вивчення, що скорочує час, підвищує якість та ефективність аудиту.
В практиці аудиторської роботи той чи інший порядок перевірки документів не є регламентованим. Вибір порядку перевірки достовірності документів передбачається при складанні програми аудиту. Проте аудитор, як правило, остаточно це питання вирішує при безпосередньому проведенні аудиту.
Для дослідження документів можна застосовувати будь-який наступний порядок:
Хронологічний – перевірка документів за всіма розділами і операціями без попереднього групування чи систематизації операцій. В цьому випадку аудитор досліджує документи за датами складання.
Систематизований – який полягає в перевірці документів по кожному розділу окремо (наприклад, касові операції, операції на рахунках в банку тощо).
Комбінований – дослідження документів, що поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші – за економічно однорідними операціями.
Вибірковий – який полягає в тому, що аудитор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення (див. пункт 9.7).
Документальна перевірка первинних документів здійснюється одночасно з перевіркою облікових регістрів за цими господарськими операціями в наступній послідовності: від первинного документу до балансу та іншої звітності, або від балансу та іншої звітності до первинного документу.
Рис. 9.4. Послідовність вивчення документів в аудиті
*Знак
показує послідовність перевірки (в
першому випадку від первинного документа
до звітності, в другому – від звітності
до документа).
В першому випадку перевірка здійснюється за схемою: первинні документи → зведені документи (звіти матеріально відповідальних осіб, виписки банку тощо) → аналітичні регістри підприємства → зведені журнали → Головна книга → звітність. В другому випадку перевірка здійснюється за такою схемою: звітність → Головна книга → зведений журнал → аналітичні регістри по підприємству (складах) → зведені документи (звіти матеріально відповідальних осіб, виписки банку) → первинні документи.
Прийоми контролю документів застосовують до бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, даних звітів і балансів, до статистичних та оперативних матеріалів. Об’єктом документального контролю є сам документ з точки зору правильності його оформлення, його інформація, що характеризує здійснену господарську операцію (див. рис. 9.5).
Перед початком перевірки аудитор повинен ознайомитись з правилами оформлення первинних облікових документів, які містяться в нормативних актах та Наказі про облікову політику.
При проведенні формальної перевірки документи перевіряються з точки зору відповідності їх оформлення зазначеним правилам. Виявлені відхилення фіксуються в робочих документах аудитора.
Документи, які викликають сумнів у аудитора, повинні бути перевірені з особливою ретельністю. Ксерокопії таких документів доцільно додавати до робочих документів аудитора (з дозволу замовника).
