- •Українська зарубіжна політична думка 20-30-х років (Петлюра, Скоропадський).
- •Етнополітика і процеси що її характеризують( Етнічна асиміляція,лінгвоцит,націоналізм, фашизм, сепаратизм)
- •4.Вчення фундаторів ліберальної ідеології Гумбольдта, Гоббса. Ідеї Міхновського “Самостійна Україна”( промова на річницю Шевченка)
- •5.Ідея визволення Міхновського у праці Самодостатня Україна.
- •6.Політична думка Стародавньої Греції і Риму(Платон “держава”, Арістотель “Політика”, Цицерон)
- •Засоби здійснення влади в демократичній, авторитарні, тоталітарній державах.
- •Чи усім критеріям політичної еліти відповідають наші можновладці(вказати критеріх лідера політичної еліти).
- •Влада в ідеології Донцова( 30 рр, Західна Україна)ї
- •10.Принципи плюралізму суспільства ідеологічного та політичного( вказати що таке плюралізм)
- •11.Чи проявляється в політичному житті України ментальність українців(егоцентризм,анархізм, отаманство)
- •12.Драгоманов як фундатор української політології.
- •13. В чому зміст в підданстві Алмонда
- •14.Рушійні сили революції гідності
- •15.Охарактеризувати лідерські якості порошенка і яценюка(ораторське мистецтво, відданість ідеї, освіта, досвід)
- •16.Приклади конформізму і радикалізму в Україні( Шевченко нонконформіст)
- •17.Політичні економічні засади лібералізму і неолібералізму.
- •18.Приклади консерватизму в україні.
- •19.Політичні погляди засновників сша – Вашингтона і Гамільтона.
- •21.Які аргумени за вступ України в нато, перспективи.
- •22.Система політичних наук, предмет політичного менеджменту і політичного маркетингу.
13. В чому зміст в підданстві Алмонда
Підданський тип політичної культури вирізняється сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у ЇЇ функціонуванні. Цей тип сформувався за умов феодальної системи з її виразною ієрархічністю політичних відносин. Елементи підданської культури трапляються і в сучасних суспільствах, зокрема у формі поклоніння верховним політичним лідерам.
підданська культура передбачає слабку індивідуальну участь у політичному житті визнання особливого авторитету влади, поважне або негативне ставлення до неї;
Підданська політична культура (або культура підпорядкування) характеризується сильною прихильністю до існуючих у країні політичних інститутів і режиму влади, що поєднується з низькою індивідуальною активністю населення, пасивним ставленням більшості до проблем політичного життя, поклоніння верховним політичним лідерам. Особа, вихована в середовищі такого типу культури, усвідомлює особливий авторитет уряду, виробляючи відносно до нього або позитивні, або негативні емоції. Але та ж особа не висловлює готовності брати участь у політичній діяльності. Характерною ознакою підданського типу політичної культури є її здатність бути важливим чинником дійової та швидкої мобілізації народних мас на здійснення соціально необхідних або, як потім може виявитися, надуманих перетворень. Головним виразником перетворень, а потім і головним суддею того, що сталося, стає не людська особистість - безпосередній учасник подій, а історія, яка пізніше дає оцінку зробленому. За таких обставин привести у рух велику масу людей можна лише за дуже високого рівня дисципліни, порядку й організованості у функціонуванні владних структур. А для цього необхідна надзвичайно жорстка, постійно зростаюча централізація управління з максимальним звуженням кола суб'єктів, що приймають політичні рішення.
14.Рушійні сили революції гідності
Саме молоді люди, каже Олександр Шевченко, стали рушійною силою революції гідності в Україні та перетворень в суспільстві. Тому вони, як ніхто інший, заслуговують жити у новій демократичній і цивілізованій державі.
"Без глобальних змін в політикумі не можливо змінити і щось в житті молоді. Важливо зрозуміти і усвідомити одне – без створення належного інвестиційного клімату, без залучення і створення робочих місць, що в сумі дасть загальне підвищення заробітних плат та рівня життя, не буде жодних соціальних проектів і перспектив у студентів", – наголосив під час зустрічі Олександр Шевченко.
Питань у студентства було чимало. Одні з головних це працевлаштування та житло. Тут молодь чекає на відповідні дії від керівництва держави. Що ж до реалізації цікавих проектів – запалу вистачає, а от підтримки шукати нема де, бідкаються активісти. Молодь очікує допомоги від Олександра Шевченка, але й він покладає неабиякі надії на нинішніх студентів.
"Студентство є рушійною силою перетворень в суспільстві, проте лише в тандемі з досвідом можливо досягнути максимального результату. Переконаний, що ми разом зможемо забезпечити щасливе і вільне майбутнє нашої країни", – підсумував Олександр Шевченко.