- •Українська зарубіжна політична думка 20-30-х років (Петлюра, Скоропадський).
- •Етнополітика і процеси що її характеризують( Етнічна асиміляція,лінгвоцит,націоналізм, фашизм, сепаратизм)
- •4.Вчення фундаторів ліберальної ідеології Гумбольдта, Гоббса. Ідеї Міхновського “Самостійна Україна”( промова на річницю Шевченка)
- •5.Ідея визволення Міхновського у праці Самодостатня Україна.
- •6.Політична думка Стародавньої Греції і Риму(Платон “держава”, Арістотель “Політика”, Цицерон)
- •Засоби здійснення влади в демократичній, авторитарні, тоталітарній державах.
- •Чи усім критеріям політичної еліти відповідають наші можновладці(вказати критеріх лідера політичної еліти).
- •Влада в ідеології Донцова( 30 рр, Західна Україна)ї
- •10.Принципи плюралізму суспільства ідеологічного та політичного( вказати що таке плюралізм)
- •11.Чи проявляється в політичному житті України ментальність українців(егоцентризм,анархізм, отаманство)
- •12.Драгоманов як фундатор української політології.
- •13. В чому зміст в підданстві Алмонда
- •14.Рушійні сили революції гідності
- •15.Охарактеризувати лідерські якості порошенка і яценюка(ораторське мистецтво, відданість ідеї, освіта, досвід)
- •16.Приклади конформізму і радикалізму в Україні( Шевченко нонконформіст)
- •17.Політичні економічні засади лібералізму і неолібералізму.
- •18.Приклади консерватизму в україні.
- •19.Політичні погляди засновників сша – Вашингтона і Гамільтона.
- •21.Які аргумени за вступ України в нато, перспективи.
- •22.Система політичних наук, предмет політичного менеджменту і політичного маркетингу.
18.Приклади консерватизму в україні.
Украї́нський консервати́зм (також Теорія українського монархізму) — політична та ідеологічна теорія та доктрина, специфічний український варіантконсерватизму, розроблений В'ячеславом Липинським (сам Липинський називав цю теорію "українським гетьманським націоналізмом") та, частково, Павлом Скоропадським у 20-х рр. 20 століття.
В узагальненому трактуванні консерватизм є ідеологією порядку, стабільності та добробуту. Аналіз розвитку консервативної ідеї в Україні з позицій сьогодення показав її відсутність у «чистому вигляді». Адже її головними носіями виступають політичні партії та громадсько-політичні організації, основні критерії приналежності яких до послідовників консерватизму виділити доволі важко. Тим не менше, найбільш прийнятним є ідеологічний критерій, який передбачає використання певного набору цінностей, розробку пріоритетних напрямів партійного курсу в різних сферах суспільного життя. В Україні політичні організації консервативного спрямування займають позицію на правому фланзі партійно-політичної структури, між ліберальними та право-радикальними об’єднаннями. В структурі сучасного українського консерватизму можна виділити три напрями: консервативно-демократичний або неоконсервативний, традиційний і консервативно-радикальний. Найширше представлений перший напрям, в якому можна виокремити ряд гілок: християнсько-демократичну (РХП, ХДПУ, УХДП, частково ВОХ, ХНС, ХЛС), національно-демократичну (НРУ, УРП до 1995 р., частково СДПУ, ДемПУ), реформістську (ПРП), екологічну (ПЗУ). Хоча політичним програмам цих організацій, крім консервативних і неоконсервативних ідей, притаманні окремі принципи лібералізму та неолібералізму, їхнім основним завданням є побудова парламентськими методами демократичної правової Української держави.
19.Політичні погляди засновників сша – Вашингтона і Гамільтона.
20.Яценюк з самого початку своєї кар’єри звик до того, що його “ведуть”, вчасно підставляють плече і вчасно забезпечують “дах”. У цьому плані він дуже подібний до Віктора Ющенка: та ж астенічна натура (швидко втомлюється, не любить перенапружуватися, контакт з людьми сприймає як вимушений крок тощо), той самий “комплекс пошуку батька”, те ж саме потрапляння в залежність — емоційну та інтелектуальну — від сильніших за нього, та ж схильність до месіанства… Яценюка дуже легко вивести з себе, якщо переводити дискусію з теоретичної площини у практичну. Він починає губитися і робити помилки. У червні 2010 року на програмі Савіка Шустера Яценюк багато і розлого говорив про місцеві вибори, закон Єфремова і про те, як влада намагається встановити контроль над громадами. Тут же він почав патетично проповідувати захист інтересів представників місцевого самоврядування від сваволі центру. І раптом один із громадських діячів, одесит Олексій Гончаренко задав йому питання: “Арсене Петровичу! Це все чудово. Але чому ви не голосували за жоден документ, пов´язаний з функціонуванням місцевого самоврядування? Я підняв усі документи, що голосувалися протягом роботи цієї Верховної Ради і які стосуються функціонування місцевих органів влади. Всюди: Яценюк — не голосував, Яценюк — відсутній і т.д.”. Арсеній Петрович одразу ж був нокаутований. Він не мав що відповісти, почав нести відверті дурниці і програв. Тримати удар йому важко. Він не здатен на ефектні експромти — він майстер домашніх заготовок. Типологія партій, критерії, центристські, праві, ліві, крайні ліві, крайні праві.
