2.5.6 Інвертуючий підсилювач
Інвертуючий підсилювач (необхідно розрізняти поняття «операційний підсилювач» і «підсилювач, виконаний на операційному підсилювачі») змінює знак вихідного сигналу відносно вхідного і створюється введенням паралельного від’ємного зворотного зв’язку (ВЗЗ) за допомогою резистора RЗЗ на інвертуючий вхід ОП – на цей вхід подається частина вихідного сигналу з подільника RЗЗ, R1.
Інвертуючий підсилювач на базі операційного підсилювача зображений на рисунку 2.37.
Рисунок 2.37 – Інвертуючий підсилювач на ОП
R1, RЗЗ – подільник від’ємного зворотного зв’язку. У ідеального підсилювача U0 = 0, тобто потенціал інвертуючого входу також дорівнює нулю. В результаті джерелом вхідного сигналу сприймається R1.
І1
= ІЗЗ,
,
.
Якщо RЗЗ
>
R1,
то
–
маємо інвертуючий масштабний підсилювач
з коефіцієнтом
.
При RЗЗ
= R1
kU
= –1
– інвертуючий повторювач.
2.5.7 Неінвертуючий підсилювач
Неінвертуючий підсилювач, схема якого зображена на рисунку 2.38, можна отримати, якщо ввести послідовний ВЗЗ за напругою на інвертуючий вхід, а вхідний сигнал подати на неінвертуючий вхід ОП.
Рисунок 2.38 – Неінвертуючий підсилювач на ОП
Тут Івх = 0, тому що Rвх = ∞;
U0 = 0, отже UR1 = Uвх,
,
звідки
,
.
Якщо RЗЗ = 0, R1 = ∞, отримаємо неінвертуючий повторювач, схема якого приведена на рисунку 2.39.
Неінвертуючий та івертуючий підсилювачі широко використовуються як високостабільні підсилювачі різного призначення. Причому, неінвертуючий має великий вхідний опір (теоретично – нескінченний) і використовується для підсилення сигналів джерел з високим вихідним опором.
Рисунок 2.39 – Повторювач напруги на ОП
2.5.8 Суматори на ОП
Суматори на ОП призначені для складання напруг декількох вхідних сигналів.
Розглянемо неінвертуючий суматор (рисунок 2.40).
Рисунок 2.40 – Неінвертуючий суматор
,
звідки
,
якщо
.
2.5.9 Інтегратор на ОП
Інтегратор – це пристрій електроніки, який накопичує на своєму виході напругу при наявності напруги (сигналу) на вході.
Схема інтегратора на ОП зображена на рисунку 2.41. Вона створюється заміною в схемі інвертуючого підсилювача (рисунок 2.37) резистора зворотного зв’язку RЗЗ конденсатором С.
Рисунок 2.41 – Інтегратор на ОП
Оскільки RвхОП
= ∞,
то ІR
= IC
,
,
звідки
.
Як правило, початкові умови при t = 0 UC = Uвих.0 = 0,
тоді
,
RC = τ – стала часу інтегрування (накопичення сигналу).
При подачі на вхід постійної напруги, струм, що заряджає конденсатор, має постійну величину Uвх/R (не залежить від ступеня заряду конденсатора) і конденсатор заряджається рівномірно, а вихідна напруга зростає лінійно. Тому інтегратор часто застосовують як основу генераторів лінійних напруг.
На рисунку 2.42 зображені часові діаграми роботи інтегратора при подачі на його вхід постійної напруги.
Рисунок 2.42 – Часові діаграми роботи інтегратора
На рисунку 2.42 при значенні сталої часу τ інтегратор увесь час дії постійної вхідної напруги працює накопичувачем вихідної напруги, при τ2 < τ операційний підсилювач встигає увійти у режим насичення.
