Розділ 2 Аналіз філософської проблематики роману

2.1 Загальне поняття

Філософські проблеми належать до категорії вічних. Цим вони істотно відрізняються від проблем суто наукових. Дослідження нових наукових фактів, які стосуються вічних, корінних філософських проблем, застосування в цих дослідженнях новітніх систем аналізу й аргументації, як і раніше, не розв'язує їх остаточно, а істотно поглиблює, виявляє нові ракурси осмислення досліджуваного об'єкта, підносить знання про нього на якісно вищий рівень, відкриває нові аспекти проблеми, яка аналізується.

З'ясування відношень проблемних полів філософського знання відбувається постійно. При цьому істотно змінюються акценти наукового інтересу. Нерідко те, що видавалося випадковим, неважливим, другорядним для вчених одного історичного періоду, науковці іншого часу сприймають як закономірне, істотно значуще, головне. [5]

Отже, підходячи до певних істоків, структурованості декількох філософських питань, маємо термін «філософська проблематика». Його можна визначити як форму організації та впорядкування історично змінного філософського знання і знання в цілому.

Конструктивна світова філософська проблематика охоплює багато конкретних сценаріїв-планів, які уможливлюють розв'язання стратегічних завдань - інформатизацію суспільства, розвиток демократичних засад. При цьому слід зважати, що природа глобальних проблем, їх сутність, розуміння причин і засобів розв'язання істотно відрізняються в країнах Європи, Азії, Америки, Африки. Наприклад, проблема демократичного устрою державного і суспільного життя по-різному сприймається в контексті конкретної історії політичного життя у країнах Заходу і Сходу.

Неоднаково трактують проблеми загальнолюдських цінностей і прав людини у філософських культурах, які ґрунтуються на принципах індивідуалізму, на засадах общинної солідарності, християнської чи мусульманської релігій. Тема релігій – одна ж з головних, яка може базуватися на певному рівні ієрархічної структури проблем. Хоча її можна розглядати під деякими кутами, слід зазначити, що для певних категорій людей та певної аудиторії, треба використовувати конкретно різні види подачі цієї інформації.

Отже, філософське осмислення проблеми світового рівня передбачає різні види пізнавальної і практичної діяльності: пояснення сутності проблем, що виникають, їхнє коректне формулювання, обґрунтування можливих варіантів розв'язання. Філософські проблеми стосуються не просто природних чи штучно виготовлених об'єктів, а передусім ставлення до них людини. Не світ сам по собі, а світ як оселя людського життя є відправною точкою філософської свідомості.

"Що я можу знати?; "На що можу сподіватися?"; "Що я маю робити?" - у цих запитаннях відображені вічні і вищі інтереси, потреби і надії людини, її розуму і культури. А філософські поняття і проблеми утворюються в точці перетину реального й ідеального, сущого і належного, наявного і бажаного.

"В ім'я чого і як жити?"; "Як зробити життя мудрим і щасливим?"; "Як належить людині розпочати і гідно завершити свій життєвий шлях?" - ці питання не можуть бути вирішені остаточно, адже кожна епоха по-новому ставить їх перед людиною. Філософську тематику безперервно живлять критичний дух допитливості, постійна внутрішня стурбованість особистості, яка відчуває й усвідомлює невідповідність своїх знань і уявлень про світ, природу, людину, культуру, техніку, освіту вимогам часу. Вічний неспокій філософських пошуків спричинює дух занепокоєння, сумнівів, незадоволення, потягу до подолання, спротиву, надії та очікування кращого, досконалішого. [5]