17. – Поняття та ознаки права

Право – система загальнообовяз, формально визнач соц норм та правил поведінки які гарантуються, забезпеч, і охорон держ, та регулюють сусп. відносини.(загальносоц, юридичне) Загальносоціальне – характер певною свободою та обґрунтованістю поведінки людей.(право люд, націй, народу, людства) Юридичне – характер свободою та обргрунтованістю поведінки людей відповідно до чинних н-п актів та ін. джерел права. Ознаки права – має загально обовяз характер, має внут будову(об’єд в інститути, галузі, підгалузі), здійснення охорона та гарантія права забезпеч держ, регулює всі сфоре сусп. відносин, система соц. норм та правил поведінки, які тісно повяз між собою.

18. – ПРАВО В СИСТ СОЦ НОРМ

Соц норми – правила поведінки людей у сусп. які є наслідком свідомої діяльності сусп. та забезпеч засобами соц. впливу. Поділ на: Юридичні – загальнообовяз, формально визнаені правила та норми поведінки, що встаном, захист, та гарант держ. Моральні – правила поведінки, що базуються на моральних поглядах сусп. Корпоративні – правила поведінки, що встанов і забезпеч політ партіями, громад організаціями. Звичаї та традиції – правила поведінки, що скл історично і війшли у звичку людей.

19. – ФУНКЦІЇ ПРАВА ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

Функції права – основні напрямки впливу права на сусп. відносини(загальносоц, спеціал). Загальноспеціальні : Гуманістична – охорон та захист прав люд, народу, нації. Організатрсько-управлінська – розвяз певних економ і соц. проблем. Інформаційна – право інформ люд про волю законодавця. Оцінно-оріентувальна – поведінка люд, оцін з огляду на закони держ. Ідеологічна – формує у людини певний світогляд, вих. правомірну поведінку. Гносеологічна – право само виступає як джерело знань. Спеціальні: Регулятивна – врегульов сусп. віднос способом закріп бажаної поведінки в тих чи інших галузях права. Регулятивно-статистична – закріплює сусп. порядок у соц. неоднорід сусп. Регулятивно-динамічна – забезпеч динамічний розвиток динамічного сусп. Охоронна – спрямована на охорону відповідної сист сусп. відносин.

20. – ПРИНЦИПИ ПРАВА. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІК

Принципи права – основні ідеї, які закріплені в законі, мають загальну значущість і відображу суттєві положення права. Принцип загальнообов’язковості – норми права є загальнообовяз. Принцип рівності перед законом – свідчить про те, що всі громадяни рівня перед законом. Принцип законності – гарантує законність діял осіх службових осід і держ орг. Принцип справедливості – юр. Відповідальність має відповідати скоєному правопорушенню. Принцип юр. відповідальності – відповід за вину протиправної поведінки. Принцип презумпції невинності – визнання кожного невинним, допоки вину не визнає суд.

21. – ПОНЯТТЯ ТА ЕЛ. СИСТЕМИ ПРАВА

Система права – сукупність впорядкованих і взаємоузгодж між собою норм права які характер його внут буд і є складовою правової системи. Ознаки: є дієво-нормативним регулятором, що здійсн багатосторон вплив на сусп; характер цілісністю і структурованістю поділ на інститути галузі підгалузі; норм права взаємоузгодж між собою, знах у відносинах внут підпорядкування та впливу; Ел. сист права(норми, інститут, піглалузі, галузі) Норми права – загально обовяз, встанов держ правило поведінки за невикон якого наступ юр відповідальність(об’єд в інститути права) Інститут права – сукуп відокрем взаємоповяз правових норм, що утв частину галузі права та регулюв певну стор однорідних сусп. віднос.(види – загальні, змішані, комплексні) Підгалузь права – ств у межах галузі права і являє собою суку прав інститутів які регулюв взаємоповяз однорідні віднос у межах одн галузі. Галузь права – центр ел. сист права, впорядкована сукупність норм права які регулюв якісно однорідні сусп. віднос.

22. – ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА НОРМ ПРАВА

Норми права - загальнообовяз, формально визначені, встанов держ правила поведінки за невикон яких наступ юр відповідальність. Ознаки: прав поведінки регулятивного характеру; має загальнообовяз характер. Структура н. права – це внут будова н. права. Диспозиція – центр ел н.права, в якому закріп правило поведінки у вигляді владного припису. Гіпотеза – вказує нана умови за якими вступ в дію прав поведінки. Санкція – містить вказівки щодо юр. наслідків поруш прав поведінки.

23. – КЛАСИФІК НОРМ ПРАВА

Н.права поділ на: Класичні – безпосередні і самостійні регулятори сусп. поведінки. Спеціалізовані – приписи та норми ше немають ознак класичних. За предметом прав регулюв(галузями права) – конститут, кримінал, адміністратив, сімейні тощо. Імперативні – вираж у чіто позначеній дії. Диспозитивні – сторони самі визначають права і обов’язки. Заохочувальні – норми що встанов заохоч за поведінку суб’єкта. Рекомендаційні – норми, що встанов варіанти бажаної повідінки. Матереальні – первинні регулятори сусп. відносин. Процесуальні – встанов оптимальний порядок застосув матеріальних норм. Абсолют визнач – норми які встанов умови та вказівки своєї дії, права і обовязкі суб’єктів. Відносно визначені – норми що не містять повних умои та вказівок своєї дії, права і обовязків суб’єктів.

24. – ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ФОРМ(ДЖЕРЕЛ) ПРАВА

Форма(джерело) права – спосіб зовн вираження і закріп прав норм, який засвідчує їх загальнообовязков. Поділ на: Н-П акт – письмовий акт документ що містить норм права , і спрямив на врегулюв сусп. віднос(закони, підзаконні акти). Прав прецедент – джер права що являє письмове або усне рішення судового або адмін. органу. Прав звичай – санкціоноване джер права, що скл історична. Договір – домовленість 2-х або більше сторін спрямив на встанов припинення або зміну цивільних прав і обов’язків. Релегійні тексти

25. – ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ Н-П АКТІВ

Н-П акт – письмовий акт документ що містить норм права , і спрямив на врегулюв сусп. віднос(закони, підзаконні акти). Закон – н-п акт прийнятий в особлив порядку орг. законодав влади, або на референдумі, має вищу юр. силу та регулюв найбільш важливі сусп. віднос(конститут, конститут закони, звич закони). Підзаконний акт – н-п акт який видав держ орг. у визначеній формі з метою конкретизації викон законів.(поділ на: н-п акти: през, кабміну, парлам, міністерств, держ відомств, місц держ адміністрац, керівників держ підприемств).

26. – КЛАСИФІК Н-П АКТІВ

Класифік за: Предметом прав регулюв(галуззю права) – конституц, сивіл, кримінал, сім, еколог. Терміном дії – постійні(конституц), тимчасові(регламенти). За структурою – прості(закони), кодифіковані(кодекси). Сферою дії – загально держав(конституц), окремих адмін.-територ одно(н-п акти автономії, місцевих адміністрацій).

27. – ПОНЯТТЯ ПРАВОТВОРЧОСТІ. ЕТАПИ(СТАДІЇ) ПРАВОТВОР ДІЯЛ

Правотворчість – діял держ орг., чи самого народу, щодо встанов зміни чи скасув прав норм. Стадії правотворчості: Перша стадія(підготовча) – вкл. в себе такі етапи: 1- вияв потреб у прийнятті зміні чи скасуванні прав норми чи н-п акта; 2- прийняття ріш, про неохідну підготовку н-п акту чи прав норми. 3- визнач коло осіб які повинні готіу проект, та йог опідготовка; 4- обговор проекту, його узгодження та доповнення. Друга стадія – прийняття н-п акту чи прав норми. Скл з таких етапів: 1- внес проекту н-п акту на обговорення до компетентного органу; 2- його обговорення; 3- прийняття н-п акту та його підписання. Третя стадія – надання н-п акту юр.сили, доведення н-п акту до відома тих дії яких він має регулюв.

28. – ДІЯ Н-П АКТІВ У ЧАСІ ПРОСТОРІ І ЩОДО КОЛА ОСІБ.

Дія н-п акту – обов’язковість їх виконання сусп. за певних обставин, протягом певного часу, на пеній територ, та щодо конкретного кола суб’єктів права. Дія н-п актім може бути в часі, просторі, та щодо певного кола осіб. Н-п акти в часі – вони вступ в дію з моменту їх прийняття і діють до моменента їх припинення. Н-п акти в просторі – поділ на н-п акти які пошир на територ всієї країни(конституц), та локальні – н-п акти місц держ адміністрац, які пошир тільки на первно територ держ. Н-п акти щодо кола осіб – поділ на ті які росповсюдж на фізич юр. осіб, громадян країни де видав н-п акт та іноземців, та осіб без громадянства, на посадових осіб, суб’єктів господарювання, органів виконав влади, орг. місц самоврядув.