1. – Предмет і метод тдп

ТДП – займаєпрвідне місце в сист юр наук. З вивч ТДП поч. прочес набуття юр освіти. ТДП – система знань про найбіль загальні закономірності держ і права, про виникнення, сутність функції держ-прав явищ. Предмет – держ і прао як специфічні сусп. явища, загальні закономірності їх виникнення, призначення і функіонув, їх сутність, типи, форми, функції структура, структура і механізм дії, взаємовіднос між собою та інш суб’єктами сусп. життя, особливості держ-політ і правової свідомості. Методо – сукупність прийомі, засобів, і пізнання виникнення розвитку і функціонув ТДП.(загальні окремі спеціальні)

2. – Загал характерист основних теор походж держ

Теократична(Ф.Аквінський) – держ походить від Бога, була подарована ним. Патріархальна(Арістотель) – держ походить від сімї та є наслідком її іст розвитку. Договірна(Ж.Ж.Руссо) – держ виник в результаті укладання угоди (договору) просвідоме самообмеж своєї свободи на користь загал інтересів спільного існув. Насильства(Каутський) – держ виник в результаті завойо одного племені іншим, за рах збільш територ. Класова(Маркс) – держ зяв тоді коли зяв поділ праці, поділ на класи і приват власність. Органічна(Спенсор) – держ виник як процес еволюц сусп. Психологічна(Петражевський) – держ виник через особлив людської психіки. Космічна – держ занес на землю з космосу, вищими цивілізац.

3. – Особлив виник терж в різних народів світу

В різних народів, держ виник по різному.Заголом розв держ: громада-племя-протодерж(через внеоліт револю, розподіл праці та обовязків). Розрізняють два шляхи ивнекнення держави. Східний(Азія, Бл Сх.) – держ виник в межар річкової сист та зон землеробства. Потреба в спорудж іригаційних сист, захисту общин, її збереж, керуванні працею дало поштовх до ств влади, її основою стала родоплемінна знать, яке виступ організатором вироб та вик адміністратив функції, згодом ств апарат влади. Західний(Європ) – держ утв через класові протиріччя, через формув приват власн на землю худобу рабів тощо. В Афінах – через внут, класові протиріччя в родоплемінному сусп.. В Спарті – на основі соц. і военного обєднання. В Римі – подіб до афін, але протистояння плебеїв і патриціїв. В гер племенах – в результаті завойов Р.І що призвело до формув ранньо феодал віднос.

4. – ЗАГАЛ ПРИЧИНИ ВИНИК ДЕРЖ

Економічні – перехід від споживчого до виробничого госп., принцип розподілу праці. Політичні – неможлив існов в умовах родоплемінного сусп., виникнення класів з протилеж інтерес, необхідніст в орг. здатному забезпеч функціонув сусп. як цілісного організму, потреба у сильній владі, апараті примусу. Соціальні – через виникнення соц. протиріч між групами нас, та необхідність їх вирішення. Психологічна, Культурні.

5. – ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖ

Держ – суверенна політико територ організац влади певних соц. сил що має апарат примусу робить свої воління загально обовяз, та виріш класові і соц. завдання. Ознаки: Територ(усі землі в межах кордонів, водний, повітряний простір, суда під праором країни) Сувернітет(виключне право здійсн верховну владу в певній держ не залеж від будь-кого), Можлив видав закони(встанов загал право поведінки), Атрибути(гімн прапор герб нац. валюта), Наявність публічної влади та податкової сист.

6. – ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІК ФУНКЦІЙ ДЕРЖ

Функції держ – основні напрямки діял держ які розкрив її соц. сонність. Основні(оборони, захисту правопорядку, законності, охорон прав і свобод громадян) Додаткові(самі по собі не розкрив сутності держ і є складовими основних), Постійні(здійсн держ на всіх етапах її розвитку(охорона країни, правопорядку, соц., політ функц)) Тимчасові(здійсн на певному етапі розв держ(формув конституц, стабілізац економ, лік від соц., природ лиха)) Внутрішні(політ, економ, соцал, культурна, еколог, право охорон, інформаційна) Зовнішні(інформ, дипломатична, культурна, еколог, економ, оборонна, політ) Загальносоц(довготривалі, спрямив на задові інтересів всього сусп) Функцц захисту певних груп нас(спрямив на вираж інтересів певних груп нас)

7. – ПОНЯТТЯ ТА ЕЛ ФОРМИ ДЕРЖ

Форма держ – порядок організації і здійсн держ влади. Поділ на : Форм держ прав – характер структуру орг. влади, порядок їх формув вищих орг. держ влади їх компоненти та взаємодію між ними. Форма держ устрою – характер внут будову держ, територ орг. влади та спосіб розподілу територ держна адмін.-територ одн. і взаємод між ними. Політ режим – визначає сукупність способів, методів здійснення держ влади.

8. – ПОНЯТТЯ ФОРМ ДЕРЖ ПРАВ. ВИДИ ДЕРЖ ЗА ФОРМ ДЕРЖ ПРАВ

Форм держ прав – ел. форми держ, характер структуру орг. влади, порядок їх формув вищих орг. держ влади їх компоненти та взаємодію між ними, і визнач залежно від того ким здійсн держ влада(монархія респ.). Монархія – влада повністю або частково зосередж в руках одн ос – монарха(М) і перед у спадок. Ознаки : М персоніфік владу, здійсн внут і зовн політ як голова держ, владні повноваж пошир на всі сфери сусп. життя, влада перед у спадок і є безстроковою, М не несе відповідал перед підданими, влада М священна і має релігійний характер. Поділ на: Абсолюна – влада М не обмеж М очол всі гілки влади, має виключні повноваження для їх здійснення.(деспот, теократ). Обмежена: Конституц – влада М обмеж конституц у якій закріп принцип розподіл влади на 3 гілки, М поступ часткою повноваж парламенту який об народом, уряд формув з представ правлячої партії. Парламент – наявність представ орг. – парлам, уряд форму парлам, М здійсн свою владу через міністрів, М ненесе відповідал за свої рішення. Дуалістична – має подвійний характер держ влад М – вик влада, Парлам – законодав, М має прав розп парлам, М форм уряд, рішення М мають силу закону. Республіка – влада здійсн представниц органом(парлам през) що об народом. Джерело влади – през. Парламентська – парлам – вищ орг. який об нар, парлам форм уряд, об през. Посади през може не бути. Президентська – през об нар і є глав держ і уряду, форм уряд, парлам не вплив на скл і політ уряду. Змішана – поєд ознаки през і парлам респ, през об народом, його повноваж менші ніж і парлам, може видав н-п акти, признач міністра, уряд-през так і през-уряд може відправ у відставку