14. Апекти використання комп'ютера в початковій школі

Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій виділяє наступні аспекти використання комп’ютера у початковій школі:

• перший аспект – комп’ютер, як об’єкт вивчення, що властиво курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки»;

• другий аспект – комп’ютер як засіб навчання, тобто своєрідний «учитель», який використовується при вивченні інших навчальних дисциплін (тренажери, тести електронні підручники, мультимедійні енциклопедії);

• третій аспект – комп’ютер як інструмент, що дозволяє дослідити ту чи іншу предметну галузь і зробити навчання творчим.

Психологічні аспекти використання ПК.

Пам’ять – виходячи з того, що дітям дуже подобається навчатися завдяки цікавим розвиваючим комп’ютерним іграм, їм легше запам’ятовується навчальний матеріал. При роботі з цікавими педагогічними програмними засобами, дітям не потрібно напружуватися для того, щоб зосередитися на навчальному об’єкті, так як найчастіше все проходить у вигляді гри. А в ігровій діяльності, коли дитина матеріал пропускає через себе якість запам’ятовування у порівнянні зі стандартним навчанням вища.

Уява – завдяки використанню в комп’ютерних програмах цікавих моментів, високому рівню зацікавленості дітей до роботи з ПК у дітей покращується уява, вони з допомогою комп’ютера можуть її розвивати в усіх напрямках, створювати свої світи і т.д.

Мислення – правильно організований програмний засіб заставляє дітей постійно думати у їх індивідуальному темпі, що в свою чергу дозволяє кожній дитині оптимально розвиватися, формує у дітей відповідний стиль мислення.

Мовлення – для розвитку мовлення дітей використовуються різноманітні лігвістичні програмні засоби. Відомими є програми вивчення іноземних мов з використанням 25 кадру і т.д. Причому завдяки ПК кожен працює в індивідуальному оптимальному темпі.

Увага – доказано, що при використанні мультимедійних презентацій увага підвищується у 5 разів.

Педагогічний аспект використання ПК.

Комп’ютер – універсальний технічний засіб навчання. Завдяки йому педагог може і продемонструвати цікаву, яскраву наочність, створити і показати презентацію, розробити план-конспект уроку, прослухати з дітьми музичний уривок, переглянути навчальний відеофільм, подорожувати сторінками Інтернету, листуватися з колегами, обговорювати проблеми на форумах, ділитися досвідом, опублікувавши свої дослідження в Інтернет і ін.

Використання комп’ютерних програм – це і новітній метод навчання, виховання та розвитку особистості учня.

Використання комп’ютерного тестування – це нова форма організації контролю навчальних досягнень учнів.

Як бачимо, комп’ютер дуже важливий компонент сучасної освіти, він показує великий потенціал можливостей в педагогічній науці, але й потребує глибокого вивчення у всіх відношеннях впливу на особистість школяра. Але як і будь який потужний засіб в руках погано вчителя може так само пошкодити, як у руках хорошого вчителя – допомогти.

15. Проблеми пропедевтики інформатики в початковій школі.

У зв'язку із перенесенням акцентів інформатизації освіти на більш ранній вік - на початкову школу - необхідно визначити зміст і методику підготовки учнів початкових класів з даного питання. Досвід організації навчання з інформатики в молодшому шкільному віці накопичено як за кордоном, так і у нашій країні. Ряд авторів, особливо в Україні, виступають за відмову від системного вивчення основ інформатики раніше 7 класу. У проекті "Концепції програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл" записано "Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності на про-тязі усього набуття загальної середньої освіти (1-12 класи), вивчення курсу "Інформатика" як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

• 1-6-і класи-використання комп'ютера як за-собу навчальної діяльності, яке передбачає оволодіння дитиною первинними навичками роботи за комп'ютером;

• 7-9-і класи-базовий курс інформатики;

• 10-12-і класи - курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учня."

Такий підхід зумовлений певним негативним досвідом введення окремого курсу інформатики в початкових класах. Головним недоліком при цьому називається "формальність знань", що виникає внаслідок нерозуміння учнями значної частини навчального матеріалу, який вводиться без врахування їх вікових особливостей. Аналізуючи причини таких негативних явищ, в початковому курсі інформатики слід виділити два основні аспекти, що приводять до їх появи.

Перший - відсутність в Україні науково обґрунтованої концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої можна визначити зміст навчання і підготувати навчальну програму - знову ж науково обґрунтовану, що врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів. В результаті виникають створені шкільними вчителями інформатики програми для початкової школи, які майже повністю віддзеркалюють програму інформатики старшої школи. Такі програми передбачають вивчення пристроїв комп'ютера, операційних систем DOS чи WINDOWS.

Другий - можливо, навіть більш суттєвий - повна відсутність у вчителів, які проводять навчання інформатиці, необхідних знань і вмінь по організації навчального процесу в початковій школі. Проводити уроки інформатики в початковій школі доручають вчителю інформатики старшої школи. Не кажучи про те, що значна частина вчителів інформатики взагалі не має педагогічної освіти, проведення уроків в початковій школі вимагає дуже специфічної підготовки. Це знання вікової психології, особливостей розвитку пам'яті, уваги, мислення, знання програми початкової школи з математики (в першу чергу), мови і т.д., а також знання методики викладання в початковій школі, вміння організувати навчальний процес у придатній для дитини даного віку формі (як правило ігровій).

Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. Це слід було б записати і в "Концепції програми інформатизації...". При такому підході до змісту інформатики в початковій школі слід визначити, які знання і вміння, а ще точніше, які здібності треба розвинути у дитини в процесі підготовки до оволодіння базовим курсом основ інформатики. І перед цим задатися питанням: "А чи існують специфічні комп'ютерні здібності?" Дослідження ряду авторів та досвід педагогів-практиків говорять про те, що подібні здібності можна виділити. Курс інформатики середньої школи з певними допущеннями можна розділити на два основних розділи - основи програмування та користувацький курс. 

За дуже влучним висловлюванням академіка А.П.Єршова, "програміст повинен володіти здатністю першокласного математика до абстракції і логічного мислення в поєднанні з едісонівським талантом будувати все, що завгодно, з нулів та одиниць. Він повинен поєднувати акуратність бухгалтера з проникливістю розвідника, фантазію автора детективних романів з тверезою практичністю економіста". За цим, трохи поетичним, визначенням простежується чітка система специфічних здібностей, необхідних програмісту для досягнення успіхів у роботі. Дозволимо собі виділити їх окремо:

• абстрактне мислення;

• логічне мислення;

• здібності до моделювання;

• акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контро-лювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);

• уміння виходити за межі стандартних підходів до розв'язання задач;

• здатність до критичної оцінки вибору шляхів вирішення проблем, в залежності від кінцевої мети.

Як бачимо, вимоги до першокласного програміста досить високі. Цим, мабуть, і пояснюється постійний дефіцит таких спеціалістів навіть у країнах з високим рівнем комп'ютеризації. Більшість учнів ніколи не стане не тільки висококласним але і просто програмістом. Вони потрапляють у категорію "користувач". Вимоги до їх здібностей трохи інші, але в багатьох випадках збігаються за напрямками з вимогами до програмістів (рівень тільки в більшості випадків нижчий). Практики знають, що шлях від "чайника" до "досвідченого користувача" можуть пройти далеко не всі.

Чи можливо в початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід цілого ряду авторів (західних та російських ) вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент слід робити на розумовий розвиток, а не на бездумне натискання клавіш. Пропонується такі напрямки роботи по пропедевтиці основних понять інформатики:

• класифікація об'єктів за їх властивостями, знаходження властивостей об'єктів, що є спільними, об'єднання однорідних предметів у групи; знаходження спільного в складових частинах об'єктів;

• робота з графами на основі теорії множин; зображення множин з різним взаємним розміщенням (вложення, перетин) і визначення елементів, що розміщені в області перетину множин, і т.д.;

• робота з алгоритмами - визначення послідовності дій, її запис, виконання алгоритму за його записом;

• елементи комбінаторики - визначення можливих варіантів розв'язку завдань, визначення, по можливості, оптимального розв'язку

• операції з висловлюваннями, визначення їх істинності.

Завдяки тому, що дані напрямки тісно пов'язані з програмою початкової школи, а нові знання повинні вводиться з опорою на вивчене на інших предметах (це в першу чергу стосується математики), ці питання можуть бути легко засвоєним учнями 1-4 класів. Викладання необхідно доручити вчителю початкової школи.

На основі цих напрямків можна розробити окремий курс, який може бути реалізований в машинному або безмашинному варіанті. Головна заслуга такого пропедевтичного курсу в тому, що він створює основу для розумового розвитку дитини і до введення в середніх і старших класах основних понять інформатики.

Приклади завдань за даними напрямками розроблені авторами і можуть бути запропоновані у вигляді зошита з друкованою основою.

16. Технологія конструювання мультимедійного уроку

Освітній простір у наші дні наводнили комп'ютерні навчальні програми, що, безумовно, є непоганою допомогою в навчанні. Вони орієнтують учня на вільний темп навчання, індивідуальну логіку пізнання

Навчальні досягнення оцінюються негайно з гарантією переходу на новий рівень. За останні роки помітно зросла якість навчальних програм, у розробці яких нерідко беруть участь кращі педагоги-дидакти, спеціалісти-предметники, програмісти, психологи, художники-дизайнери. Здавалося б, мета творців цих навчальних програм досягнута: учні можуть обійтись і без учителя.

Такий підхід до процесу навчання легко пояснити. Найбільш радикальні прихильники новітніх освітніх технологій, у тому числі й комп'ютерних, стають своєрідними заручниками засобів навчання, що відіграють вирішальну роль у реалізації їхніх теоретичних ідей. Однак на ділі все набагато складніше. Упровадження освітніх технологій у масову школу, так само, як і практичне використання комп'ютерних навчальних програм, показує, що роль педагога, як і раніше, залишається досить істотною. Незважаючи на величезну перевагу комп'ютера, у порівнянні з іншими технічними та наочними засобами навчання саме вчитель може забезпечити цілісність і системність у навчанні. Йому важливо лише визначити своє місце та засвоїти нову роль в освітньому процесі.

Тим часом основна маса вчителів не готова сприймати інформаційні технології як нову, невід'ємну частину людського життя, що має значення не тільки для виробництва, а і для соціальної сфери. Незважаючи на заходи, що приймаються, більшість педагогів залишаються комп'ютерно безграмотними. Психологи кажуть навіть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого. На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається в основному досить легко, дорослий, у тому числі й учитель, при навчанні ПК боїться припуститись помилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.

Спостерігається навіть агресивне неприйняття комп'ютерних технологій. Нарешті, при комп'ютерному оснащенні шкіл, що почалось, не накопичилось іще достатнього досвіду використання досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій у повсякденній практиці вчителя. Необхідне осмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.

Чому ж на перший план висувається принципово нове бачення ролі вчителя в засвоєнні знань і роботі учнів з інформацією? Насамперед це викликано принципово новими умовами інформаційного суспільства. Учені підрахували, що з початку нашої ери для подвоєння знань треба було 1750 років, друге подвоєння відбулось у 1900 році, а третє - до 1950 року, тобто вже за 50 років при рості обсягу інформації за ці піввіку у 8-10 разів. Причому остання тенденція все більше підсилюється, тому що обсяг знань у світі до кінця ХХ століття зріс удвічі, а обсяг інформації збільшився більш ніж у 30 разів. Допомогти учневі орієнтуватись в умовах «інформаційного обвалу», уміти оцінити якість інформації, швидко її обробити та при необхідності застосувати, - одна з найбільш важливих задач учителя.

У середній школі № 6 м. Армавіра, що другий рік працює в режимі крайової експериментальної площадки, велика увага приділяється не тільки технічному оснащенню комп'ютерного класу, формуванню медіатеки, а й осмисленню дидактичних принципів інформатизації освіти, відпрацьовуванню конкретних технологій і педагогічних технік проведення мультимедійних занять.

Насамперед розпочато формування інформаційно-навчального комплексу (ІНК). Із цією метою проведена інвентаризація та класифікація всіх наявних джерел інформації. Незалежно від носіїв (книжкових, аудіо-, відео-, мультимедіа), усі джерела інформації були розділені на чотири основних компоненти, за наявністю яких і можна говорити про ефективну роботу ІНК. Першим його компонентом є інформаційно-енциклопедичний центр: навчальні посібники з теоретичним матеріалом у друкованій формі, а також на електронних, відео- та аудіоносіях, тобто первісне накопичення банку інформаційних даних на базі бібліотеки. Тут же, у центрі, зберігаються рекомендації, путівники з використання цих даних. Сюди варто віднести й наявні електронні енциклопедичні видання: Енциклопедію Кирила та Мефодія, Велику радянська енциклопедія, Енциклопедія Брокгауза й Ефрона, Британську енциклопедію й ін. Із ряду навчальних предметів створено галузеві енциклопедії. До прикладу: Енциклопедія історії Росії, Енциклопедія Red Shift з астрономії тощо.

Тим часом абсолютна більшість шкільних бібліотек, як і раніше, залишається без комп'ютерів. Кабінети інформатики використовуються лише для навчання учнів основам комп'ютерної грамотності й набагато рідше - учителями-предметниками для проведення своїх уроків. У той же час учні працюють із комп'ютерами вдома, в Інтернет-клубах, у спеціально обладнаних класах, але набагато продуктивніше було би скористатись ресурсами шкільного інформаційного центру за допомогою фахівця.

Другий компонент ІНК - та продукція, що покликана осмислити та закріпити теоретичний матеріал, здійснити оцінювання отриманих теоретичних знань. До його складу можуть входити мультимедійні підручники на електронних носіях (компакт-диски, дискети, Інтернет, комп'ютерні тренажери тощо). У сучасних умовах створюються унікальні електронні видання. І тут педагогу важливо визначити свою зону творчості. Учитель не може й не повинен виступати як єдине й «унікальне» джерело інформації. У сучасному суспільстві все частіше створюються умови для того, щоб інформація стала доступною всім, і представлена вона часто в найбільш привабливому вигляді. В умовах інформатизації освіти вчитель виступає в ролі режисера, який покликаний спрямувати інформаційний потік із метою найбільш ефективного навчання. І набагато прагматичніше було б дивитись на комп'ютер не як на свого конкурента, а як найкраще пристосований у порівнянні з іншими засобами навчання інструмент навчання.

Сучасна мультимедійна продукція дозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великий екран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості для організації ефективного освітнього процесу у школі представляє сканер, що набагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-які фрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Дуже часто Інтернет дозволяє знайти цікавлячий учня та вчителя наочний матеріал, причому високої якості.

Набагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, ніж показувати цілком навчальний відеофільм, розрахований на цілий урок, а іноді й більше. Учитель може зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу та кожного учня окремо. Як би не був зроблений електронний підручник, деякі важливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть випасти з поля зору. Задача вчителя - сконструювати такий урок, що, на його погляд, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети.

На зміну наочному приладдю можуть прийти анімації, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають. Часто у практичній діяльності вчителя зустрічається необхідність деякі наочні прилади показати не відразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачі на уроках ідуть на хитрість, закриваючи частину наочної інформації, що створює деякі незручності в роботі. Комп'ютер дозволяє виконати відеоряд ефективно й у найважливіший для вчителя момент.

Опанувавши програму складання презентацій PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням методів групового навчання, при проведенні дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюванні мультимедійного уроку цілком доречні такі не завжди вдало використовувані в педагогічній літературі терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн» уроку.

При організації оцінювання навчальних досягнень вчителю зовсім не обов'язково користуватись наявними в мультимедійному підручнику тестами. У його розпорядженні є ряд програм зі складання тестів. Деякі з них надзвичайно прості та доступні навіть починаючому користувачеві. Учитель може формувати банк контрольних матеріалів за своїм розсудом, з урахуванням особливостей конкретного класу та конкретного учня. Ряд нескладних програм зі складання тестів (наприклад, використовувана автором статті програма Tester) можна знайти в Інтернеті та скористатись ними цілком безкоштовно. Крім оперативності контролю комп'ютерне тестування допомагає учням краще підготуватись до державного іспиту.

Третій важливий компонент ІНК - формування та розвиток практичних умінь і навичок, розвиток інтуїції та творчих здібностей, прискорене накопичення професійного досвіду. Це система лабораторного практикуму, комп'ютерні тренажери, алгоритм спеціально підібраних задач від простих до складних. Ряд електронних навчальних програм саме спрямований на розвиток інтелекту, творчих здібностей учнів.

І тут є великі можливості для творчості вчителя і насамперед для організації під його керівництвом творчості учнів. Саме на цій стадії учням необхідно опанувати фактично безмежні можливості Інтернету. При вмілій організації пізнавальної діяльності учнів на якісно новому рівні організована підготовка дітей до семінарів. Написання доповідей і рефератів перетворюється для них не у звичайну відписку, а в надзвичайно захоплюючий творчий процес. На жаль, на практиці, на відміну від багатьох учнів, учителі не мають доступу до Інтернету і далеко не завжди можуть оцінити рівень самостійної роботи учнів при написанні рефератів.

Тим часом учителю надаються величезні можливості скористатись ресурсами Інтернету, щоби зробити засвоєння навчального матеріалу ефективним, утягнути учнів у самостійне навчання. Досить показові в цьому плані підготовка та проведення в нашій школі науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю тричі Героя Радянського Союзу, прославленого льотчика-аса О. Покришкіна. Учні, скориставшись не тільки бібліотечними матеріалами, а й ресурсами мережі Інтернет, підготували оригінальні повідомлення не тільки про біографію О. Покришкіна, а і про літаки, на яких він літав, про літаки фашистської Німеччини, про подвиги льотчика в небі Кубані. Усі виступи учнів супроводжувались яскравими ілюстраціями, відеофрагментами, що виводились мультимедійним проектором на екран.

На рівні творчого застосування знань можлива організація самостійного проектування навчальних задач. Учні легко опановують програму PowerPoint, програми для складання тестів. Під керівництвом учителя вони займаються творчістю: складають навчальні задачі, тести, створюють анімації та навіть свій мультимедійний підручник. Наприклад, як узагальнюючий урок була підготовлена мультимедійна вікторина «Росія у XVIII столітті». Кожне запитання команді ставилося з використанням аудіо- та відеосюжетів, великої кількості ілюстрацій. Складний історичний матеріал подавався у привабливій формі, що в підсумку підвищило ефективність уроку.

Нарешті, четвертий важливий компонент ІНК - це система автоматизації професійної діяльності або її навчальних аналогів: пакети прикладних програм, системи автоматизації практичних робіт, наукових досліджень. Це режим вільного навчального дослідження конкретних практичних ситуацій, близький за характером до професійної діяльності фахівця. Використання четвертого компонента виправдане у профільних класах, де учні опановують навички майбутніх професій.

Маючи уявлення про ІНК, необхідно оцінити ефективність роботи всіх його компонентів, виробити та використовувати методичні рекомендації з їх використання. Насамперед не варто зловживати електронним текстом на екрані монітора. Практика показує, що учні, як правило, усе одно роздруковують цей текст і воліють читати його з листа, а не з екрана монітора. Екран (як монітора, так і великий екран із зображенням з мультимедійного проектора) повинен залучити, показати те, що не може вчитель: демонстрацію якогось фрагмента, анімації, досвіду, схеми тощо.

Накопичений досвід показує, що на предметних уроках зовсім не обов'язково часто саджати учнів за комп'ютери. Досить проблематично використовувати комп'ютер на тих уроках, де дуже важливі комунікативне спілкування, розвиток усного мовлення учнів. Крім того, практика показує, що рівень володіння комп'ютером серед учнів відрізняється на кілька порядків. На жаль, предмет інформатики ще мало пов'язаний з іншими навчальними дисциплінами. Наприклад, навіть у старших класах більшість дітей не знайомі з текстовими редакторами, не вміють набирати тексти. Перші свої уроки історії я проводив у режимі інтеграції, навчаючи учнів основам програми WORD, PowerPoint.

У той же час при роботі в режимі деяких освітніх технологій комп'ютер може зіграти досить істотну роль для підвищення їх ефективності. У середній школі № 6 розроблений ряд уроків у режимі технології модульного навчання з активним використанням комп'ютерів. Особистісно зорієнтований підхід, покрокове рішення навчальних задач, чіткий алгоритм модуля, тобто те, чим характерне модульне навчання, успішно фокусуються в роботі учня з комп'ютером. Кожний учень має персональний план освоєння навчальної інформації. Для рішення навчальних задач він звертається по допомогу до комп'ютера.

У рамках ІНК працює шкільний дитячий інформаційно-ігровий центр. Уже перші дні його роботи показали прекрасні результати. Учителі-практики за допомогою вчителів інформатики проводять захоплюючі навчальні мультимедійні ігри з учнями початкових і середніх класів на основі наявних на компакт-дисках програм серії Lego, «Кліффорд», «Суперінтелект», «Як вирішити проблему» тощо. А ті вчителі, хто опанував навички роботи у програмі PowerPoint, стали створювати свої авторські дидактичні ігри.

Таким чином, творчий підхід дозволяє педагогу максимально ефективно використовувати у своїй роботі багатий інструментарій, що представляється сучасними комп'ютерними освітніми технологіями