- •1.Агропромислова інтеграція: сутність, види, форми та функціональні зв’язки.
- •2.Агропромисловий комплекс: сутність і фактори формування галузево-територіальної структури.
- •3.Альтернативна енергетика: сутність, види та потенціал розвитку в Україні та світі.
- •4.Будівельно-індустріальний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •5.Галузева та регіональна структура харчової промисловості України.
- •6.Гірничо-металургійний комплекс: сутність, структура та регіональна спеціалізація.
- •7.Господарський комплекс світу та України: сутність, значення та характеристика структури.
- •8.Демографічний потенціал як основа стійкого розвитку економіки регіонів.
- •9.Державна політика соціально-економічного розвитку регіонів України.
- •10.Екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •11.Еколого-економічні проблеми формування сировинної бази агропромислового комплексу України.
- •12.Економіка та управління природокористуванням: регіональний аспект.
- •13.Економічний потенціал: сутність, значення та структура.
- •14.Загальносистемні закономірності, принципи та чинники розміщення й розвитку продуктивних сил.
- •15.Інформаційно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та регіональні особливості функціонування.
- •17.Конкурентоспроможність регіонів України: передумови та фактори формування.
- •18.Паливно-енергетичний комплекс: сутність, значення та характеристика структури.
- •19.Концепція стійкого розвитку: сутність, значення та принципи здійснення.
- •20.Лісопромисловий комплекс: сутність, значення та функціонально-галузева структура.
- •21.Машинобудівний комплекс: сутність, структура та регіональні аспекти функціонування.
- •22.Методи аналізу регіональної економіки.
- •23.Міжнародні організації та їх значення у здійсненні регіональної еколого-економічної діяльності.
- •24.Міжрегіональні економічні зв’язки: сутність та види
- •25.Напрямки реструктуризації господарського комплексу індустріальних районів України.
- •26.Науково-технічний прогрес та його значення в розвитку транспортно-комунікаційного комплексу світу.
- •28.Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил.
- •29.Освітній комплекс: сутність, значення та структура
- •30.Особливості територіальної організації машинобудівного комплексу України.
- •31.Паливно-енергетичний комплекс України: проблеми та пріоритети.
- •33. Природно-ресурсний та екологічний потенціал: регіональний та глобальний рівень формування.
- •34.Проблеми трансформації господарського комплексу України в умовах глобалізації.
- •35.Регіональна економіка та територіальна організація продуктивних сил.
- •36.Регіональна економіки як інтегрована економічна дисципліна.
- •37.Регіональна економічна політика України та європейська інтеграція.
- •38.Регіональна політика: сутність, принципи, види та механізм реалізації.
- •39.Регіональні аспекти світових екологічних процесів.
- •40.Регіонально-економічний аспект у формуванні екологічної безпеки.
- •41.Розвиток транспортної системи України: структурні та регіональні особливості функціонування.
- •43.Соціально-економічного районування: сутність та функції у системі територіальної організації господарства.
- •44.Структурно-динамічні проблеми розвитку продуктивних сил економічних районів з середнім рівнем розвитку.
- •45.Територіально-виробничий комплекс: сутність, види та організаційні форми представлення.
- •46.Технополіси і технопарки як прогресивна форма регіонального розвитку.
- •47.Торговельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
- •48.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування
- •49.Хімічний комплекс: сутність, структура та спрямованість розвитку.
- •50.Еколого-економічний простір в контексті регіонального розвитку.
- •51.Регіональні аспекти світових економічних процесів.
47.Торговельний комплекс: сутність, структура та територіальна організація.
Збалансування виробництва товарів і попиту споживачів значною мірою залежить не тільки від того, як торгівля вивчає і на скільки вона знає попит населення, але й від того, якою мірою і на скільки ефективно вона впливає на виробництво, використовуючи господарський механізм та економічні важелі. Тобто завдання торгівлі полягає не тільки в тому, щоб збалансувати купівельні фонди і товарні ресурси, але й у тому, щоб запропонувати споживачам різноманітні, високої якості, модні товари, що відповідають запитам споживачів. А тому зараз найактуальнішим, найважчим народногосподарським завданням є узгодження товарного виробництва з потребами ринку. Якщо виробництво товарів не відповідає попиту населення то виникає питання щодо доцільності такого виробництва взагалі.
Зростання масштабів виробництва, систематичне розширення асортименту випуску продукції ускладнює господарські зв'язки між промисловістю і торгівлею, підвищує взаємну залежність між ними. З рівнем насичення ринку на перший план виступає асортимент і якість товарів, випуск принципово нових виробів.
Велику роль у нормалізації зв'язків торговельного комплексу й виробництва в першу чергу відіграє торгівля. Виходячи з мети виробництва, слід суттєво посилити позиції торгівлі у зворотному впливу на виробника. Практично це означає, що планування розвитку торгівлі повинно відігравати активнішу роль у формуванні розвитку промисловості.
Торгівля здійснює вплив і на споживача, формуючи в нього купівельний попит, виховує смаки, забезпечує можливості задоволення їх запитів. Водночас, зростання розвитку виробництва викликає збільшення товарної маси, яка призначена для задоволення потреб населення.
麠ꂮð
48.Транспортно-комунікаційний комплекс: сутність, структура та особливості функціонування
Транспорт — одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень. Виділяють такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в’ючний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний і електронний. За функціональними особливостями транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Це зв’язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень. Пасажирський транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт — галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений до споживача. З одного боку, транспорт є неодмінною умовою функціонування самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т. п., а з другого — доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси — на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Зменшити транспортні затрати можна як за рахунок підвищення функціонування транспорту, заміною одного виду іншим, більш ефективним для перевезення даної продукції, так і шляхом удосконалення територіальної організації виробництва, що зменшить транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енергетичних ресурсів, устаткування, готової продукції. Транспорт є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв’язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення. За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий та особистого призначення. Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Виконуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв’язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об’єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому. Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту),.